Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.02.2019 р. № 462/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на запит Товариства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному житловому будинку (далі - Будинок), який розташований на реформованій у порядку ст. 79 Земельного кодексу України земельній ділянці (далі - Ділянка).

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства та узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602, запитує про наявність у нього обов’язку зі справляння Плати за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено.

Товариство не надало інформації стосовно суб’єкта, який є власником Будинку та здійснює управління Будинком, у тому числі земельною ділянкою, або про створення співвласниками Будинку об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке мало забезпечити формування земельної ділянки під Будинком з урахуванням прибудинкової території.

Оскільки обов’язок зі справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) Плати, у тому числі й земельного податку, у власників земельних ділянок та/або землекористувачів настає з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу), то у Товариства не виникає обов’язок з декларування Плати за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено.

Водночас звертаємо увагу, що орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, а також враховуючи рішення Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі №5023/3993/12 (5023/90574/11) та від 30.11.2016 (у справі №922/1008/15) може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Своєю чергою, Верховним Судом України у справі № 6-253цс16 від 13.04.2016 зроблений висновок, що загальний принцип цілісності об’єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований, закріплений у ст. 120 Земельного кодексу України.

Виникнення прав власності на об’єкт нерухомості у юридичної особи призводить до виникнення права на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт, а також обов’язку вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку. Умови цивільно-правових угод щодо купівлі-продажу об’єкта нерухомості не можуть змінювати виконання обов’язку, встановленого податковим законодавством.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).