X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2019 р. № 474/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щoдо особливостей оподаткування ПДВ операцій з відступлення права вимоги та подальшого заліку зустрічних однорідних вимог і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку (далі - Боржник), який застосовує касовий метод обліку ПДВ, було отримано попередню оплату від отримувача послуги (далі - Первинний кредитор), на дату якої було складено податкову накладну. Послугу в повному обсязі поставлено не було. Надалі Первинним кредитором було відступлено право вимоги за перерахованим авансом іншому підприємству (далі - Новий кредитор), який, своєю чергою, має заборгованість перед Боржником за поставлену та не оплачену ним послугу. Новий кредитор та Боржник уклали угоду про залік зустрічних однорідних вимог.

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин стосовно заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).

Статтею 601 ЦКУ визначено, що зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 ПКУ відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПКУ).

Разом із цим пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Виходячи з обставин, викладених у зверненні, у постачальника при отриманні попередньої (авансової) оплати від Первинного кредитора виник обов'язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, на суму яких ним було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для покупця (Первинного кредитора) для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту .

При здійсненні операції з відступлення права вимоги не виникає жодної з обставин, перерахованих у пункті 192.1 статті 192 ПКУ (зміна суми компенсації вартості послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг), отже, відсутні підстави для коригування сум податкових зобов'язань та складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату сплати авансу Первинним кредитором.

При цьому оскільки у зв’язку з відступленням Новому кредитору права вимоги за оплачену та непоставлену послугу Первинним кредитором така послуга отримана не буде (тобто відсутня операція з постачання послуги), то такий Первинний кредитор втрачає право на податковий кредит з ПДВ, сформований на підставі податкової накладної, складеної Боржником на дату отримання ним авансового платежу.

У даному випадку Первинний кредитор зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму, що була включена до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної, з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Водночас зарахування коштів, сплачених Первинним кредитором, у рахунок погашення заборгованості Нового кредитора перед Боржником за поставлені та не оплачені послуги є іншим видом компенсації вартості поставлених ним послуг, а тому постачальник (Боржник), який застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ та, відповідно, на дату постачання послуг Новому кредитору не мав підстав для нарахування податкових зобов’язань, на дату такого зарахування повинен визначити податкові зобов’язання за операцією з постачання послуг Новому кредитору та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

При цьому згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.