Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.11.2017 р. № 2481/А/99-99-13-03-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення, яке надіслане листом ГУ ДФС у м. Києві, і надає індивідуальну податкову консультацію щодо нарахування податкових зобов’язань із земельного податку фізичній особі.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 ПКУ).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).

Статтею 120 ЗКУ визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі якщо фізична особа зацікавлена у приватизації та/або в одержанні у користування земельної ділянки, їй необхідно звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за місцем розташування земельних ділянок (статті 118, 123 ЗКУ).

Згідно з пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.8 статті 287 ПКУ).

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПКУ).

При цьому згідно з абзацом другим пункту 289.2 статті 289 ПКУ коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

У пункті 284.1 статті 284 ПКУ встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно з пунктом 274.1 статті 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше З відсотків нормативної грошової оцінки, для земель загального користування -не більше 1 відсотка нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Рішенням Київської міської ради від 03.07.2014 № 23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» затверджена нормативна грошова оцінка земель міста Києва, яка застосовується з 2015 року.

Річна сума земельного податку - це добуток площі, нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставки земельного податку і щорічних коефіцієнтів індексації грошової оцінки земель.

Враховуючи викладене, контролюючі органи проводять нарахування податкових зобов’язань з плати за землю індивідуально для кожної фізичної особи для окремої земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру.

Стосовно питання нарахування річної суми податкового зобов’язання із земельного податку за 2016-2017 роки слід зазначити, що при визначенні суми податку дії посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві не суперечили податковому законодавству України.

Слід звернути увагу, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо, зокрема, розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку тощо (абзац п’ятий пункту 286.5 статті 286 ПКУ).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.