Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.11.2017 р. № 2483/ІПК/15-32-12-01-14

ГУ ДФС в Одеській області на Ваш запит про надання податкової консультації щодо оподаткування роялті, які сплачуються ТОВ «...»на користь резидента Республіки Молдова, відповідно до ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі -Кодекс), у межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під «роялті» розуміється будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів визначено п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 Кодексу, зокрема, такими доходами є роялті (абзац «в» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Так, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності, (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Конвенція між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (далі - Конвенція) набрала чинності 27.05.1996 року.

При цьому, відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з п. 103.5 ст. 103 Кодексу, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Водночас, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є, одночасно, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (п. 103.2 ст. 103 Кодексу).

Пунктом 103.3 ст. 103 Кодексу, передбачено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Отже, для застосування правил Конвенції необхідне одночасне дотримання таких умов: наявність довідки про підтвердження статусу податкового резидента Республіки Молдова та документу, що підтверджує право на фактичне отримання доходів, у вигляді роялті (договорів, сертифікатів тощо).

Правила оподаткування роялті передбачені ст. 12 Конвенції. Зокрема, п. 1 ст. 12 Конвенції визначено, що роялті, які виникають в одній Договірній Державі (Україна) і сплачуються резиденту другої Договірної Держави (Молдова), можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі (Молдова), якщо цей резидент є фактичним бенефіціаром цих роялті і підлягає оподаткуванню стосовно роялті в цій другій Договірній Державі.

Держава джерела доходу (Україна) також може оподатковувати роялті, фактичним власником яких є резидент іншої Держави (Молдови), але це право обмежене ставкою оподаткування, що не може перевищувати 10 відсотків загальної суми надходжень (п. 2 ст. 12 Конвенції).

Положення п. 1 та п. 2 цієї статті не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу, тому обидві країни, і країна, що є джерелом доходу, і країна, резидентом якої є особа, що одержує роялті, мають право оподатковувати такий вид доходу.

При цьому, відповідно до положень п. 1 ст. 12 Конвенції країна-резиденція особи, що одержує роялті, здійснює оподаткування таких доходів за ставками свого внутрішнього законодавства, але з урахуванням податку, сплаченого в країні, що є джерелом доходу (ст. 23 Конвенції).

Зазначимо, що положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо фактичний бенефіціар роялті, який є резидентом однієї Договірної Держави, проводить підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні індивідуальні послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, дійсно пов'язані з цим постійним представництвом чи постійною базою. У такому випадку застосовуються положення ст. 7 або 14 цієї Конвенції, залежно від обставин.

Враховуючи викладене, при дотриманні умов, визначених Кодексом, щодо застосування правил міжнародних договорів, та відсутності обмежень щодо оподаткування роялті, визначених ст. 12 Конвенції, резидент України, що здійснює виплату доходу, у вигляді роялті на користь резидента Республіки Молдова має утримати податок за ставкою 10 відсотків загальної суми надходжень.