Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.02.2019 р. № 509/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток юридичною особою - суб’єктом господарювання, яка перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, зі змінами і доповненнями (далі - ПКУ), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з п.п. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, якщо платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему не приймає рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, то такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Отже, починаючи з дати переходу на загальну систему оподаткування (01.01.2019 року) формування доходів та витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології
бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами і доповненнями).

Таким чином, з питання відображення в бухгалтерському обліку доходів та витрат за договором надання послуг, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.