Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.02.2019 р. № 518/С/ІПК/20-40-13-02-11

Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо деяких питань оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) та військовим збором окремого виду доходу, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Поняття "резидент" та умови набуття платником податку статусу резидента України встановлено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Пунктом 3.2 ст. 3 ПКУ визначено, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі - Конвенція), ратифікованої Верховною Радою України 04.07.2013, яка є чинною з 07.08.2013, застосовуються "до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав" (ст. 1 Конвенції)

Відповідно до п. 1 ст. 4 для цілей Конвенції термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи місцевий орган влади.

Але цей термін не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки на підставі одержання доходів з джерел у цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

Згідно з п. 2 ст. 4 Конвенції якщо відповідно до положень п. 1 ст. 4 фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається згідно з такими правилами:

• a) вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, в якій вона має місце постійного проживання, якщо вона має місце постійного проживання в обох Договірних Державах, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, в якій вона має тісніші особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
• b) якщо Договірна Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має місця постійного проживання в жодній з Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, в якій вона зазвичай проживає;
• c) якщо вона зазвичай проживає в обох Договірних Державах або коли вона зазвичай не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, національною особою якої вона є;
• d) якщо вона є національною особою обох Договірних Держав або не є національною особою жодної з них, то компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.

З огляду на зазначені положення Конвенції та інформацію, викладену в Вашому зверненні, громадянин України, який є національною особою (громадянином) України, є резидентом України.

З питання оподаткування доходів, отриманих платником податків - фізичною особою - резидентом, повідомляємо наступне.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Іноземні доходи - це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об'єктом оподаткування резидента (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).

Згідно з пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Відповідно до п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 ПКУ, пп. 170.11.1 якого визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім доходів, визначених пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків).

Абзацом першим пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Підпунктом «б» п. 171.2 ст. 171 ПКУ встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з іноземних доходів є платник податку.

Крім того, доходи визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ (пп. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі отримання фізичною особою резидентом доходу, отриманого з джерел за межами України, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах, при цьому такий резидент зобов’язаний подати до 1 травня року, що настає за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.