Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.02.2019 р. № 520/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання арештованого майна та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу, зокрема, правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи-купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів — це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові й вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Водночас пунктом 189.4 статті 189 ПКУ визначено, що базою оподаткування ПДВ для товарів / послуг, що передаються / отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання таких товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 ПКУ.

Відповідно до підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 ПКУ ставка ПДВ становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів / послуг.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 ПКУ.

Такий порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту застосовується також на операції з примусового продажу арештованого майна.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ встановлено статтею 187 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ статті датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася будь-яка з подій, що сталася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
• дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі - Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений цим Кодексом термін.

Таким чином, датою відчуження боржником арештованого майна буде дата отримання таким боржником документа, що підтверджує факт
реалізації такого майна через спеціалізоване підприємство. На зазначену дату боржник визначає податкові зобов’язання з ПДВ та складає на переможця аукціону податкову накладну виходячи з вартості поставленого товару, зазначену в протоколі електронних торгів, яка не включає суму винагороди організатору (саме така сума перераховується переможцем аукціону на рахунок відділу державної виконавчої служби).

При цьому організатор електронних торгів (аукціону) також складає на переможця аукціону податкову накладну на суму винагороди за надані послуги з реалізації арештованого майна, а датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією вважається дата, що сталася раніше:

• - дата зарахування на рахунок організації такої винагороди;
• - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг з реалізації арештованого майна.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.