Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.02.2019 р. № 558/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України в доповнення до індивідуальної податкової консультації від 12.02.2019 № 494/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо віднесення дебіторської заборгованості до категорії «безнадійна» та обліку операцій зі списання безнадійної дебіторської заборгованості при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі абз. першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Порядок коригування у загальному порядку фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів, встановлено п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Разом з тим, для банків та небанківських фінансових установ порядок коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ, встановлено п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Підпунктом 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 Кодексу встановлено, що банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139 Кодексу використання резерву у зв'язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Згідно з п.п. 1 п.п. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на підставі підпунктів 2 та 4 п.п. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу:

• на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу;
• на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Отже, при списанні безнадійної дебіторської заборгованості небанківській фінансовій установі необхідно враховувати положення п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).