Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.02.2019 р. № 591/ІПК/20-40-12-03-20

Головне управління ДФС у Харківській області щодо сплати земельного податку платником єдиного податку, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI (далі - Податковий кодекс) повідомляє.

Товариство, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і є власником нежитлового приміщення запитує, чи повинно сплачувати земельний податок за земельну ділянку під нежитловим приміщенням.

Відповідно до п.269.1 ст.269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, які сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 Податкового кодексу).

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(ст.126 Земельного кодексу).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу).

Разом з тим, згідно з пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності.

Нормами пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи, яка є власником будівель, споруд (їх частин), розташованих на земельній ділянці, то такий платник звільняється від сплати земельного податку за земельну ділянку під таким майном за умови, що надання в оренду нерухомого майна здійснюється на підставі укладеного відповідно до законодавства цивільно-правового договору.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.