Державна фіскальна служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо направлення банками повідомлень про відкриття/закриття рахунків самозайнятими особами та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах встановлено статтею 69 Кодексу.
Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 №721, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503 (зі змінами).
Відповідно до пунктів 69.2 та 69.3 статті 69 Кодексу банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків-юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків є дата отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою (пункт 69.4 статті 69 Кодексу).
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки (пункт 69.7 статті 69 Кодексу).
Отже, фінансові установи надають повідомлення про відкриття/закриття будь-яких рахунків (поточних/карткових/депозитних/умовного зберігання (ескроу)) фізичних осіб, які мають статус самозайнятих осіб (є фізичною особою - підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність) у день відкриття/закриття рахунку та проводять видаткові операції за рахунком такого клієнта після взяття рахунка на облік у контролюючому органі.
Статтею 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зобов’язано банк ідентифікувати та верифікувати відповідно до вимог законодавства України клієнтів (крім банків, зареєстрованих в Україні), що відкривають рахунки в банку. Банк здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, до відкриття рахунка клієнту.
Банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації клієнта, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, здійснення поглибленої перевірки клієнта, в органів державної влади, державних реєстраторів, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації з інших джерел.
Відповідно до пункту 2.3 глави 2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (зі змінами), банк зобов’язати з метою здійснення ідентифікації суб’єкта господарювання під час укладення договору банківського вкладу, договору банківського рахунку або договору рахунку умовного зберігання (ескроу) із суб’єктом господарювання отримувати відомості, що містяться про нього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів. Банк зберігає отримані з Єдиного державного реєстру відомості про суб’єкта господарювання в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку.
Також з метою ідентифікації і верифікації клієнтів банк може отримувати відомості з реєстрів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, що ведуться та оприлюднюються уповноваженим органами (Єдиний реєстр адвокатів, Єдиний реєстр арбітражних керуючих, Єдиний реєстр нотаріусів, Єдиний реєстр приватних виконавців, Реєстр атестованих судових експертів), а також дані про взяття на облік платників податків, які, відповідно до пункту 63.13 статті 63 Кодексу, оприлюднюються на веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Враховуючи наведене, у разі встановлення статусу клієнта як самозайнятої особи фінансова установа надсилає повідомлення про відкриття або закриття усіх рахунків платника податків - самозайнятої особи до контролюючого органу, в якому обліковується такий платник податків, відповідно до положень статті 69 Кодексу.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |