Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.02.2019 р. № 631/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит на отримання Індивідуальної податкової консультації Підприємства щодо віднесення окремих операцій з пальним до операцій з реалізації пального, а також стосовно того, чи будуть склади Підприємства акцизними складами у розумінні п.п. 14,1.16 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та повідомляє.

У запиті Підприємство зазначає, що є юридичною особою публічного права та має відокремлені підрозділи. Підприємство закуповує пальне, отримує його на центральний склад, з якого зазначене пальне розподіляється між складами відокремлених підрозділів Підприємства та використовується виключно для потреб власного споживання. При цьому, як зазначено у запиті, передача пального між складами Підприємства здійснюється безоплатно, без укладання відповідних договорів та без переходу права власності.

Платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

З 01 липня 2019 року відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків .. зборів”, змінюється визначення термінів „реалізація пального”, „акцизний склад”.

Так, під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу, до акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки, будь-яким іншим особам (абзац другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Разом з цим відповідно до абзацу десятого цього ж підпункту не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - це, зокрема суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до абзацу третього п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під акцизним складом розуміються, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацї пального.

При цьому відповідно до абзацу шостого цього ж підпункту не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки, в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з
центрального складу Підприємства (у разі, якщо він буде акцизним складом) до складів відокремлених підрозділів (у разі, якщо вони будуть акцизними складами), з 01 липня 2019 року належать до операцій з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Разом з цим інформації, наведеної у запиті Підприємства, недостатньо для того, щоб встановити остаточно, чи будуть центральний та інші склади Підприємства акцизними складами з 01 липня 2019 року, оскільки у запиті відсутня інформація стосовно загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального. Крім того, незрозуміло, у який період Підприємство здійснюватиме операції з фізичної передачі пального між складами (до 01 липня 2019 року чи після цієї дати).

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Підприємство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема підтверджуючих інформацію стосовно місткості ємностей центрального та інших складів Підприємства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.