X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.02.2019 р. № 632/ІПК/26-15-13-06-12

Головне управління ДФС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПКУ) розглянуло Ваш запит про надання індивідуальної податкової щодо деяких питань застосування спрощеної системи оподаткування та в межах компетенції повідомляє наступне.

Згідно зі статтею 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.2 статті 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата, надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, даток отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якок минув строк позовної давності (п. 292.6 ст.292 ПКУ).

Платники єдиного податку першої, другої, третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, відображають отримані доходи у книзі обліку доходів, платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, - у книзі обліку доходів та витрат шляхом щоденного відображення отриманих доходів і фактично понесених сум витрат від провадження підприємницької діяльності за підсумками робочого дня, а також із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, який використовуються для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Форма та порядок ведення зазначених книг, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2016 №579.

Відповідно до глави 1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 (далі - Інструкція) поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з п. 1.3 глави 1 Інструкції фізичні особи мають право відкривати рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб. При цьому Інструкція не обмежує кількість поточних рахунків, що може мати клієнт банку.

Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, визначення характеристики і призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями, встановлений в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 №89.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п. 5.1 глави 5 Інструкції).

Разом з тим, забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності (п. 7.7 глави 7 Інструкції).

Одночасно зазначаємо, що відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Фізична особа - підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством від підприємницької діяльності.

Водночас звертаємо увагу, що п. 177.7 ст. 177 ПКУ встановлено, що фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Пунктом 51.1 ст. 51 ПКУ передбачено, що податковий агент зобов’язаний подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Про одержані фізичними особами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов'язані повідомити контролюючі органи за формою №1ДФ згідно з вимогами Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі - розрахунку за ф. №1ДФ). При цьому, сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) на користь фізичних осіб - підприємців, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу.

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку включає до доходу отриману суму коштів від продажу товарів (робіт, послуг) в день її отримання на розрахунковий рахунок, який відкритий для здійснення підприємницької діяльності. Кошти, які вже були включені до доходу, переведені на інший розрахунковий рахунок, який теж відкритий для здійснення підприємницької діяльності, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком.

Якщо у рамках проведення підприємницької діяльності платник єдиного податку використовує кошти з рахунку, відкритого для здійснення такої діяльності, для оплати товарів (робіт/послуг), отриманих від іншої фізичної особі, у тому числі фізичної особі - підприємця, то повинен відобразити таку операцію в розрахунку за ф. 1ДФ.

Оскільки порядок проведення операцій за рахунками клієнти, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється нормативно-правовими актами Національного банку, то щодо використання рахунків 2600 та 2605 Вам необхідно звернутись до Національного банку України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.