Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.02.2019 р. № 636/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм, визначених статтями 189 та 199 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), у разі, якщо придбані/виготовлені платником ПДВ після 01.07.2015 необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково - в неоподатковуваних операціях, та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила пропорційного віднесення сум податку до складу податкового кредиту визначено статтею 199 розділу V ПКУ.

Відповідно до статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією з ПДВ звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов'язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов'язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Разом з цим пунктом 189.1 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Під поняттям «залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів» для цілей розділу III розуміється сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III ПКУ (підпункт 14.1.9 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі, якщо платником ПДВ після 01.07.2015 придбано/виготовлено з ПДВ необоротні активи для часткового використання в оподатковуваних ПДВ, а часткового - в неоподатковуваних операціях, то у такого платника податку у періоді придбання таких необоротних активів виникає обов’язок щодо одноразового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими статтею 199 розділу V ПКУ.

При цьому у випадку, якщо необоротні активи, що придбавалися/виготовлялися з ПДВ для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, починають частково використовуються в оподатковуваних ПДВ, а частково - в неоподатковуваних ПДВ операціях, то розрахунок частки використання необоротних активів у таких операціях проводиться згідно з правилами, встановленими статтею 199 розділу V ПКУ, за результатами звітного (податкового) періоду в якому такі необоротні активи почали частково використовуватися, як в оподатковуваних, так і неоподатковуваних ПДВ операціях, виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, визначеної за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

У розглянутій у зверненні ситуації, як у першому, так і другому випадках, відповідно до пункту 199.4 статті 199 розділу V ПКУ платник податку за підсумками календарного року зобов’язаний здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій.

З питання проведення оцінки/дооцінки вартості необоротних активів рекомендуємо звернутися до Міністерства фінансів України, а також Фонду державного майна України як до органу державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).