Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.02.2019 р. № 652/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації ТОВ « » від  № (вх. ДФС №   від) щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Щодо проведення операцій з переказу коштів за допомогою програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС) та застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО)

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що РРО - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Крім того, п. 1.32 ст. 1 розділу І Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що ПТКС - це пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).

Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пункт 2 ст. 9 Закону № 265 визначає, що РРО не застосовується при виконанні банківських операцій, крім:

• операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
• операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

На виконання ст. 13 Закону № 265 Кабінетом Міністрів України постановою від 02.03.2016 № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування» затверджено Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО, що застосовуються під час здійснення операцій з приймання та переказу готівкових коштів через ПТКС.

Ці вимоги поширюються на РРО, що застосовуються під час здійснення операцій з приймання та переказу готівкових коштів через ПТКС.

Для реєстрації операцій з приймання та переказу готівкових коштів через платіжні комплекси застосовуються вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори (далі - вбудований реєстратор), реалізація фіскальних функцій якими здійснюється відповідно до вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, з урахуванням особливостей, визначених цими вимогами.

Пільга щодо незастосування РРО відповідно до п. 10 ст. 9 Закону № 255 надана лише в разі, якщо продаж жетонів та проїзних квитків здійснюється в касах метрополітену.

Враховуючи зазначене, ваше підприємство, як фінансова установа, що надає послугу з переказу коштів, при цьому отримує готівкові кошти від отримувача послуг, має використовувати фіскалізовані ПТКС і при поповненні картки на проїзд у КП «    » видавати особі (громадянину), яка провела поповнення картки, розрахунковий документ (касовий чек) встановленої форми.

Щодо незастосування РРО у місці отримання товарів, якщо у місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо)

Пункт 12 ст. 9 Закону № 265 визначає, що РРО не застосовується якщо у місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Тобто, під виконанням п. 12 ст. 9 Закону № 265 слід розуміти випадки, коли розрахунок за товар (послугу) проведено на господарському об’єкті або в бухгалтерії суб’єкта господарювання і розрахунковий документ (касовий чек) видано споживачу, а в місці отримання товару (послуги) проводиться лише відвантаження оплаченого товару. У такому випадку РРО не застосовується.

Окремо звертаємо Вашу увагу, що позиція ДФС щодо фіскалізації ПТКС для переказу коштів підтримана Національним банком України лист від 29.01.2019 № 57-0007/5109 (копія додається).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.