Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2019 р. № 704/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на запити Товариства з обмеженою відповідальністю щодо плати за землю (далі - плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи та є власником нежитлового приміщення прибудованого до багатоповерхового житлового будинку (далі — Будинок, Нерухомість) і проводить господарську діяльність, пов’язану з наданням в оренду й експлуатацію власного майна, право власності на землю не оформлено.

Товариство не повідомило про вжиття належних заходів з оформлення відповідних прав щодо земельної ділянки (далі — Ділянки) (її частини), які згідно з нормами ст. 120 Земельного кодексу України виникли у Товариства щодо такої Ділянки з переходом права власності на Нерухомість від попереднього власника, а також стосовно суб’єкта (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або асоціація об’єднань співвласників багатоквартирного будинку), який здійснює управління таким нерухомим майном.

Товариство запитує про наявність у нього права скористатися особливим порядком сплати земельного податку (далі - Податок) на підставі норм п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Кодекс визначає, що Плата справляється у двох формах - Податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, у Товариства виникне право на звільнення від сплати Податку, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, у разі набуття ним відповідного до Кодексу права на земельну ділянку (власності або постійного користування) та використання її для провадження господарської діяльності, зокрема надання її або окремої будівлі, споруди (їх частин), що розташовані на такій земельній ділянці, в оренду за укладеними та зареєстрованими в установленому порядку цивільно-правовими угодами.

Звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормами ст. 288 Кодексу не передбачено ні для яких категорій платників.

Разом з цим слід зазначити, що під час застосування норми п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу для обчислення податкових зобов’язань із Податку суб’єкти господарювання, що обрали спрощену систему оподаткування, повинні керуватися приписами Постанови колегії суддів палати в адміністративних справах Верховного Суду України.

звільняє суб’єкта господарювання від виконання податкових зобов’язань зі сплати податків, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.