Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.02.2019 р. № 733/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ у разі отримання державних коштів, спрямованих у подальшому на створення і використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 500 «Про реалізацію експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків» експериментальній проект з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків (далі -експериментальний проект):

• реалізується Міністерством економічного розвитку і торгівлі разом з Державною інноваційною фінансово-кредитною установою в межах фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, який є поточним рахунком зазначеної Установи, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, і наповнюється за рахунок коштів, одержаних від сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності;
• передбачає організацію та проведення на конкурсних засадах відбору проектів, пов'язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, для державного стимулювання, а також визначення та прийняття рішення про переможців зазначеного відбору.

Під час реалізації експериментального проекту державне стимулювання спрямовується на:

• створення і використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності відповідно до вимог, передбачених підпунктом 2 пункту 3 критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 118 (далі - Критерії № 118);
• розроблення механізму підтримки та захисту об'єктів права інтелектуальної власності;
• покращення інвестиційного клімату в Україні.

При цьому згідно з пунктом 3 Критеріїв № 118 державна допомога на проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність) є допустимою у разі, коли:

• надається з метою сприяння розвитку у сфері наукових досліджень, технічного розвитку та інноваційної діяльності;
• спрямована на відшкодування суб'єктам господарювання витрат за проведення наукових досліджень, технічний розвиток та інноваційну діяльність, перелік яких визначено у підпункті 2 пункту 3 Критеріїв № 118;
• спрямована на фінансування некомерційної господарської діяльності наукової установи або закладу вищої освіти, визначеної у підпункті 3 пункту 3 Критеріїв № 118;
• спрямована на фінансування діяльності наукової установи або закладу вищої освіти, що провадять як некомерційну господарську діяльність, так і комерційну господарську діяльність (зокрема діяльність, що полягає у здачі в оренду приміщень, обладнання, наданні послуг суб'єктам господарювання або проведенні досліджень на підставі договору), при умовах, визначених у підпункті 4 пункту 3 Критеріїв № 118.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюють ся нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачаная товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг,що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі постачання товарів/послуг, формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 188, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРБН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Разом з цим пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бали оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ визначено, що у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткуванні, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Отже, якщо отримані ДІФКУ кошти, у тому числі, які виділяються з Державного бюджету України, не є оплатою вартості товарів/послуг, то об'єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та відповідно до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються.

У випадку, якщо зазначені кошти (їх частина) надходять до ДІФКУ в рахунок оплати вартості поставлених ДІФКУ товарів/послуг (у тому числі послуг з організації та проведення на конкурсних засадах відбору проектів, пов'язаних з створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, для державного стимулювання), необоротних активів, то на дату їх зарахування на банківський рахунок ДІФКУ зобов’язана визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з вартості товарів/послуг, необоротних активів.

У разі, якщо придбані ДІФКУ з ПДВ товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях та/або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також у випадку якщо частково використовується в оподатковуваних ПДВ і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у ДІФКУ виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 або пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ відповідно.

При цьому якщо ДІФКУ товари/послуги, необоротні активи придбавалися без ПДВ, то обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 або пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у ДІФКУ не виникає.

Разом з цим повідомляємо, що інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для надання вичерпної індивідуальної податкової консультації з порушеного питання, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій (у тому числі із зазначенням сутності описаних у зверненні операцій і умов їх здійснення) та копій документів (у тому числі відповідних договорів), що стосуються таких операцій.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).