Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2019 р. № 747/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування діючим товариством від'ємного значення об'єкта оподаткування товариства, яке припиняється шляхом приєднання, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з п.2 ст.107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов’язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами.

Відповідно до п.1 ст.48 Закону України від 06.02.2018 №2275-VІІІ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон №2275) товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.

Приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов'язків іншому господарському товариству - правонаступнику (п.1 ст.50 Закону №2275).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п.1.1 ст.1 Кодексу).

Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків встановлено статтею 98 Кодексу.

Так, відповідно до п.п.98.1.2 п.98.1 ст.98 Кодексу під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, якій зливається з іншими.

У разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, грошові зобов'язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку: якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися (п.п.98.2.2 п.98.2 ст.98 Кодексу).

У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом (п.98.9 ст.98 Кодексу).

Отже, якщо реорганізацію проведено з дотриманням умов п.п.98.1.2 п.98, п.п.98.2.2 п.98.2 ст.98 Кодексу, слід врахувати наступне.

Грошове зобов'язанням платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Порядок та умови повернення помилково та/або надміру сплачених до бюджетів грошових зобов'язань визначені статтею 43 Кодексу.

Згідно з п.43.1 ст.43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст.43 Кодексу та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (п.43.3 ст.43 Кодексу).

Відповідно до п.п.14.1.81 п.14.1 ст.14 Кодексу інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. При цьому, господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою є прямою інвестицією.

Відповідно до п.п. "в" п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Кодексу доходом з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій визначено статтею 140 Кодексу.

Відповідно до пп.140.4.2 п. 140.4 ст.140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування, зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням п.З підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому, Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які надають право діючому товариству-правонаступнику зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке обліковувалось у платника податку, який припиняється в процесі реорганізації шляхом приєднання.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку та звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злитті підприємств, а також розкриття інформації про об'єднання підприємств встановлене Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.07.99 №163.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п.2 ст.6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Тому, за роз’ясненнями щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з реорганізації товариств шляхом приєднання, та вплив таких операцій на формування фінансового результату до оподаткування, слід звертатися до Міністерства фінансів України, яке здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, податковій та митній сферах.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Згідно з п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.