Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2019 р. № 753/6/99-99-15-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист ... про надання індивідуальної податкової консультації з питань подання податкової та фінансової звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Згідно з пп. «а» пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти - це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття відокремлені підрозділи застосовується у значенні, визначеному Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ) (п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Статтею 95 ЦКУ передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом (абзац перший п. 64.5 ст. 64 Кодексу).

Згідно з п.п. 1 п. 3.4 розд. III Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами і доповненнями (далі - Порядок), відокремлені підрозділи юридичних осіб - нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням.

Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації який не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то пп. 2 п. 3.4 розд. III Порядку передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов'язаний сплачувати податки і збори відповідно до Кодексу.

При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з пп. 2 п. 3.4 р. III Порядку не звільняє такий підрозділ від обов'язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

Враховуючи вищезазначене, якщо представництво нерезидента не здійснює господарську діяльність в Україні і не підпадає під визначення «постійне представництво», наведене у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, таке представництво не повинно реєструватися платником податку на прибуток, подавати податкову декларацію (розрахунок) з податку на прибуток та сплачувати податок на прибуток.

У зверненні представництва зазначено, що ним подається до контролюючого органу Розрахунок оподаткованого прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво (далі - Розрахунок), форму та Порядок якого затверджено наказами Міністерства фінансів України від 25 червня 2013 року № 610 та від 13 червня 2016 року № 544 (далі - Порядок).

Пунктом 46.1 ст. 46 Кодексу встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Таким чином, з урахуванням норм п. 46.1 ст. 46 Кодексу, визначення розрахунок, застосовуються у значенні «податкова декларація».
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Пунктом 46.2 ст. 46 Кодексу передбачено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Таким чином, представництво, що подає Розрахунок (податкову декларацію) та декларує доходи, повинно подавати до контролюючого органу в якому таке представництво перебуває на обліку, відповідну фінансову звітність, передбачену п. 46.2 ст. 46 Кодексу.

Отже, стосовно податкової звітності з податку на прибуток повідомляємо що наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544 (далі - Наказ № 544) затверджено:

• Порядок розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво;
• форму Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;
• форму Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Крім цього, постійне представництво як платник податку на прибуток має можливість подавати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами і доповненнями. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Вказані зразки форм податкової звітності з податку на прибуток підприємств розміщено на офіційному веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Податки, збори, платежі» підрозділі «Загальнодержавні податки» «Податок на прибуток» «Форми звітності».

Для отримання форм фінансової звітності пропонуємо звернутися до Мінфіну, оскільки згідно із Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Мінфін відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.