Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.02.2019 р. № 705/ІПК/15-32-13-01-05

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло звернення щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питання оподаткування юридичною особою - орендарем доходів, виплачених орендодавцю - фізичній особі у разі набуття ним статусу фізичної особи — підприємця від здачі в оренду автомобіля, та керуючись розділом II статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.

Нормами ст. 759 глави 58 ЦКУ та ст. 283 глави 30 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) майно за плату у користування на певний строк.    

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.2 та п.5 ст.203 глави 16 ЦКУ).

Договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 глави 52 ЦКУ).    

Наявність саме цивільно-правового договору є необхідною умовою для того, щоб така,операція вважалася орендною операцію.

Відповідно до ст.162 глави 58 ЦКУ за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1, ст. 14 ПКУ дохід із джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема, але не виключно, доходи у вигляді доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду  (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст.18 та розд. IV ПКУ (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Разом з тим зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка (пп. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Згідно зі ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до п. 292.9 ст. 292 ПКУ доходи фізичної особи платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ, не включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, визначеного, відповідно до розд. IV ПКУ.

Платники єдиного  податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта, оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи, та оподатковувані згідно з главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 297.1ст. 297 ПКУ).     

Водночас платники Єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ в разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим(звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Слід зазначити, що в разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ).   

Під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Отже, юридична особа - орендар при виплаті доходу фізичній особі - орендодавцю зобов’язана нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст.167 ПКУ 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка, визначеною пп. 1.3 п. 16 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

У разі нарахування (виплати) доходів на користь самозайнятих осіб податковий агент не утримує податок на доходи фізичних осіб, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності.

При цьому рішення щодо переукладання цивільно-правового договору приймається суб’єктами господарювання самостійно.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.