X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.02.2019 р. № 737/У/99-99-14-05-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення
від .......................... щодо надання податкової консультації та в
порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Чи потрібно застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) фізичним особам - підприємцям платниками єдиного податку II групи при продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).

Закон № 265 визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), не допускається.

Так, ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) три продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонт/, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

В той же час, відповідно до п. 296.10 ст. 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн, застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Звертаємо увагу, що в разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання виключно через банківські установи, РРО не застосовується.

Враховуючи викладене, при продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, фізичні особи - підприємці платники єдиного податку II групи зобов’язані застосовувати РРО незалежно від обсягу доходів або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків, між суб’єктами господарювання, через банківські установи.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.