Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.02.2019 р. № 762/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про земельний податок

Державна фіскальна служба України на звернення Підприємства щодо земельного податку (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (основний вид його діяльності КВЕД 46.19 «Неспеціалізована торгівля») та протягом 2010-2018 років сплачувало Податок за земельну ділянку, щодо якої Підприємством не оформлено відповідне право (власності/постійного користування).

Товариство, посилаючись на норму п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, вважає, що має підстави на звільнення від сплати Податку.

Земельний податок є обов’язковим платежем, що справляється власниками земельних ділянок, а також постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 4.1 ст. 14 Кодексу), до яких Підприємство не належить.

Суб’єкти господарювання, що обрали спрощену систему оподаткування, застосовуючи норми п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу при обчисленні податкових зобов’язань із земельного податку, повинні керуватися приписами Постанови Колегії суддів палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24.11.2015 №826/14703/13-а у частині того, що спрощена система оподаткування не звільняє суб’єктів господарювання від виконання податкових зобов’язань зі сплати податків, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання платником умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням земельного законодавства.

Водночас звертаємо увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельної ділянки. Зокрема суб’єктів, які, порушуючи ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015, а також від 30.11.2016 зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст.ст. 166, 167 Цивільного кодексу України) у формі
неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

У разі набуття Підприємством права власності або постійного користування земельною ділянкою, воно зможе застосувати, передбачене пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, право на звільнення від сплати Податку.

Оскільки Кодексом не передбачено звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, у тому числі й суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування, то в разі набуття Підприємством права користування земельною ділянкою на умовах договору оренди, на нього така пільга не поширюється.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).