Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.02.2019 р. № 763/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про туристичний збір

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства, керуючись п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України, повідомляє.

Товариство, посилаючись на відсутність ставок туристичного збору (далі Збір) відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628), запитує (1) за якими ставками справляти Збір у 2019 році, (2) з якого періоду буде справлятися Збір за новими ставками, (3) чи затверджена нова форма податкової декларації зі Збору, (4) чи вважаються іноземцями особи, які постійно проживають в Україні на підставі посвідки про проживання.

1. Обов’язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п.12.3. ст.12 Кодексу покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі - Ради).

При прийнятті рішень про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 Кодексу, з дотриманням критеріїв, встановленим розділом XII Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Серед передбачених ст. 7 Кодексу елементів Збору, що обов’язково відповідно до п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст.12 Кодексу визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 Кодексу, частково або повністю змінено для Збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.

Таким чином, для забезпечення умов справляння Збору у 2019 році встановленими Кодексом необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок Збору, але й запровадження (або незапровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.

Кодексом передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Отже, якщо Радами не прийняті рішення щодо встановлення на 2019 рік ставок Збору, які б відповідали умовам Кодексу, то Збір справляється із застосуванням мінімальних ставок, визначених Кодексом.

2. У разі затвердження Радами ставок Збору, які відповідають ст. 268 Кодексу (у редакції 2019 року), справляння Збору за новими ставками здійснюватиметься з періоду набуття рішенням Ради чинності або у термін, визначений у рішенні Ради.

Відповідно до п. 52 Закону № 2628 по 31 грудня 2019 року до рішень про встановлення туристичного збору та/або про внесення змін до таких рішень, прийнятих Радами, не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4, п.п. 12.3.3-12.3.4 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Кодексу та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

3. Проект нової форми податкової декларації зі Збору розроблений, проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору» розміщений для громадського обговорення на офіційному веб-порталі ДФС (www.sfs.gov.ua) в підрозділі «Діяльність / Регуляторна політика / Проекти регуляторних актів /2019 рік» та наданий на розгляд до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Кодексу нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податним періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Отже, у разі затвердження та оприлюднення нової форми декларації зі Збору у першому кварталі 2019 року, для складання звітності зі Збору за другий квартал 2019 року має застосовуватися нова форма декларації.

4. Відповідно до п.п. 14.1.277 п. 14.1 ст. 14 Кодексу внутрішній туризм для цілей розділу XII Кодексу - переміщення в межах території України громадян України та/або осіб, які постійно проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

В’їзний туризм для цілей розділу XII Кодексу - прибуття на територію України та/або переміщення в межах території України осіб, які постійно не проживають на території України, в пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях.

Разом з тим ст. 4 Закону України від 15 вересня 1995 року № 325/95-ВР «Про туризм» також визначено, що внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.

Таким чином, на підставі відповідних документів, що підтверджують громадянство України та/або постійне проживання на території України можливо визначити належність фізичної особи - платника туристичного збору до категорії внутрішнього туризму.

Згідно з п. 52.2. ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.