Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2019 р. № 768/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула запит про надання податкової, консультації від....№ .... (вх. ДФС №........ від.....) щодо особливостей відображення у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого податку з них.

Згідно з п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - Бюджетний кодекс).

Статтею 64 Бюджетного кодексу визначено, що податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.

Суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Кодексу).

Крім того, отриманий дохід відповідно до пп. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу (пп. 1.6. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Особливості оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Згідно з п. 162.3 ст. 162 Кодексу у разі смерті платника податку, або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім, або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (далі - Порядок).

Відповідно пп. 1.3 п.1 Порядку його дія поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений пунктом 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку під «106» ознакою доходу відображається орендна плата за договором оренди нерухомого майна. Сума орендної плати, яка нарахована на користь померлого орендодавця - фізичної особи відображається у Податковому розрахунку із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки.
Такий розрахунок подається за останній звітний період, на який припадає смерть фізичної особи.

Водночас статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ПКУ).

Якщо після смерті фізичної особи (орендодавця) податковий агент за договором оренди продовжує нарахування орендної плати до моменту звернення спадкоємців, то податковий агент не відображає відомості про нараховані суми орендної плати у податковому розрахунку за ф. 1ДФ, оскільки відсутній суб’єкт, на користь якого проводиться таке нарахування.

Крім того, у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображається орендна плата за договором оренди, яка нарахована податковим агентом - орендарем, у тому податковому періоді, в якому така сума фактично буде виплачена на користь спадкоємців, із відповідним оподаткуванням та зазначенням суми податку на доходи фізичних осіб, утриманого (перерахованого) до відповідного бюджету.

Одночасно повідомляємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у запиті, потребує аналізу документів та матеріалів, які дають змогу ідентифікувати питання більш детально.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.