Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.03.2019 р. № 834/6/99-99-12-01-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит Товариства щодо застосування норм Закону України від 23.11.2018 № 2628-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів та в межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація надається з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У запиті Товариство поінформувало, що є виробником бензолу сирого кам’яновугільного (код згідно з УКТ ЗЕД 2707 10 90 00), виробництво якого здійснюється відповідно до ТУ У 24.1-00190443-003-2003 (зі змінами №№ 1, 2 та 3). Бензол сирий кам’яновугільний, це є суміш бензолу та його гомологів з домішками насичених сполук, парафінових і нафтенових вуглеводів, а також сірко-, азото-, та кисневмісних сполук. Вироблений бензол сирий кам’яновугільний реалізується на експорт.

Процес виробництва бензолу сирого кам’яновугільного (код згідно з УКТ ЗЕД 2707 10 90 00):

При коксуванні вугільної шихти в коксових батареях утворюється коксова продукція і коксовий газ. Коксовий газ після очищення від хімічних продуктів, використовується, як альтернативне паливо для обігріву коксових батарей і виробництва теплової енергії на парових котлах на коксохімічному виробництві.

В процесі очищення коксового газу утворюється бензол сирий кам’яновугільний. Технологією виробництва бензолу сирого кам’яновугільного передбачено уловлювання бензольних вуглеводнів з коксового газу, поглинальною оливою. Поглинальна олива потім піддається нагріву з подальшим отриманням бензолу сирого кам’яновугільного.

Після розганяння поглинальної оливи на бензольної колоні, бензол сирий кам’яновугільний з сепаратора надходить на проміжне сховище сирого бензолу, для відстоювання від сепараторної води і усереднення. Бензол сирий кам’яновугільний в даному сховищі є незавершеним виробництвом.

Після заповнення сховища, проводиться злив сепараторної води, визначення якісних показників бензолу сирого кам’яновугільного на відповідність технічним умовам. Після проведення аналізів лабораторією і отриманням сертифікату від відділу технічного контролю, бензол сирий кам’яновугільний вважається готовою
продукцією, перекачується в сховища готової продукції і підлягає відвантаженню споживачу.

З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати інформацію:

1. Чи вірно Товариство розуміє, що незавершене виробництво бензолу сирого кам’яновугільного (надходження його у проміжне сховище сирого бензолу, для відстоювання від сепараторної води і усереднення) не є операцією надходження пального на акцизний склад та відповідно проміжне сховище незавершеного виробництва не потребує обладнання рівнемірами-лічильниками та витратомірами - лічильниками?

2. Чи правильно Товариство розуміє, операцією надходження пального на акцизний склад є обсяг бензолу сирого кам’яновугільного, перекачаний у сховища готової продукції підлягає обладнанню рівнемірами-лічильниками та витратомірами - лічильниками?

Так, з 01.07.2019 застосовуються наступні норми Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, акцизний склад - це:

• а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
• б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

• а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
• б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
• в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
• г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до підпункту 14.1.212. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України:

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

• до акцизного складу;
• до акцизного складу пересувного;
• для власного споживання чи промислової переробки;
• будь-яким іншим особам.

Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
• при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу".

Крім того, підпунктом 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку» (далі -Постанови № 891) визначено, що обіг пального - будь-які операції, що передбачають:

• фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);
• фізичний відпуск (відвантаження) розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Резервуар - це законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці (п.п. 4 п. 2 Постанови № 891).

Реєстр - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (пункт 5 Постанови № 891).

Суб’єкт господарювання розробляє технологічну схему встановлення засобів вимірювання, розраховує та підбирає перелік засобів вимірювання витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального та рівнемірів - лічильників рівня пального, виходячи з об’ємів зберігання пального, діаметрів трубопроводів, пунктів наливу та інших технологічних аспектів у сфері обігу палива та забезпечить повноту обліку обігу пального.

Транспортування (переміщення, перекачування) палива з одного резервуара до іншого у межах одного акцизного складу буде вважатись технологічною операцією, яку суб’єкт господарювання здійснює виходячи зі своїх потреб, при цьому зазначені дії повинні враховуватись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.

На сьогоднішній день Кодексом та Постановою № 891 не визначено таке поняття як «проміжне сховище».

Отже, враховуючи викладене вище операція з надходження бензолу код згідно з УКТ ЗЕД 2707 10 90 00 у «проміжне сховище» (резервуар) для відстоювання від сепараторної води і усереднення, а в подальшому перекачане до сховища готової продукції (резервуар), вважається надходженням пального на акцизний склад.

У такому випадку «проміжне сховище» (резервуар) та сховища готової продукції (резервуар) повинно бути обладнане витратомірами-лічильниками обсягу виробленого та реалізованого пального і рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі.

При цьому зазначені дії повинні відображатись при подачі даних у Реєстр, що забезпечить повноту обліку обігу пального.
Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.