Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.03.2019 р. № 853/10/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі — ПКУ), розглянуло запит про надання податкової консультації щодо застосування окремих норм законодавства та в межах своєї компетенції повідомляє.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зауважуємо, що контролюючі органи здійснюють свою діяльність в межах повноважень, та функцій, визначених у Положенні про Державну фіскальну службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 та статтею 191 ПКУ.

Пунктом 19.1 статтею 19 ПКУ зокрема, передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених ПКУ, а також надають індивідуальні податкові консультації відповідно до норм ПКУ.

Крім того, ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Таким чином, ПКУ не містить норм, які регулюють питання, порушене у Вашому запиті щодо правомірності сплати щорічних внесків на адвокатське самоврядування адвокатським об'єднанням.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповнення (далі - Закон № 5076), статтею 1 якого визначено що, адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч. 3 ст. 4 Закону № 5076).

Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України (ст. 43 Закону № 5076).

Утримання органів адвокатського самоврядування здійснюється, зокрема, за рахунок щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів (ст. 58 Закону № 5076).

Разом з тим адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (ч. 1 ст. 15 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України є, зокрема, будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об'єктом Оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, а саме, будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, визначення яких надано пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПКУ, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

При цьому відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Крім того, доходи, визначені статтею 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПКУ (пп. 1.3 п. 16 підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПКУ).

Виходячи з вищевикладеного, сплата внесків адвокатським об'єднанням замість адвоката є додатковим благом такого адвоката та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором 1,5 відсотка.

Водночас повідомляємо, що згідно п. 52. 2 ст. 52 ПКУ, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.