Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.03.2019 р. № 846/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до частини другої ст. 24 Закону № 2464 банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

При цьому наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 453 затверджено Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати (далі - Порядок).

Згідно з п. 5 Порядку платникам, які звертаються до органів доходів і зборів за погодженням довідки-розрахунку, у якій сума перерахування єдиного внеску менша ніж 1/5 суми коштів на виплату заробітної плати, зазначеної в грошовому чеку та/або платіжному дорученні, та/або іншому розрахунковому документі, у зв'язку із застосуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та які протягом попереднього року не допустили порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску, за рішенням керівника органу доходів і зборів надається довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску за формою згідно з додатком 2 до Порядку. Строк дії довідки, що надається платнику єдиного внеску для пред'явлення банку, не повинен перевищувати одного року.

Отже, Порядком чітко визначено умови, за яких така Довідка надається, зокрема недопущення порушень законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску протягом попереднього року.

Враховуючи викладене, у разі якщо Довідка містить інформацію щодо попереднього періоду, який не дорівнює календарному року, банк не має права приймати таку Довідку, оскільки це порушує приписи п. 5 Порядку.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до Постанови Верховного Суду України від 16 квітня 2013 року «календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів».

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.