Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.03.2019 р. № 883/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист про надання податкової консультації з питань практичного застосування норм чинного законодавства і повідомляє таке.

Підприємство проінформувало, що є утримувачем митного складу. Митний склад складається з 8 резервуарів загальним об’ємом 37252,2 м3.

Ці резервуари підприємство використовує для надання послуг з перевалки нафтопродуктів з морського транспорту.

Підприємство запитує:

1.1. чи поширюватимуться з 01.07.2019 положення податкового законодавства, що регламентують діяльність акцизних складів на митні склади на яких здійснюються операції з перевалки нафтопродуктів, що включає приймання нафтопродуктів, зберігання їх у митному режимі «митний склад» та відвантаження їх в автоцистерни після сплати митних платежів?

1.2. Чи потрібно з 01.07.2019 обладнувати митні склади, на яких здійснюються операції з перевалки нафтопродуктів, рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники?

1.3. Положенням якого технічного регламенту повинні відповідати рівнеміри-лічильники та витратоміри-лічильники, які встановлюються на акцизних складах (станом на день надання відповіді та з 01.07.2019)?

1.4. Який порядок проведення оцінки відповідності, повірки та калібрування рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, які встановлюються на акцизних складах (станом на день надання відповіді на запит та з 01.07.2019)?

1.5. Які органи уповноважені проводити оцінку відповідності, повірку та калібрування рівнемірів-лічильників та витратоміри-лічильників, які встановлюються на акцизних складах (станом на день надання відповіді на запит таз 01.07.2019)?

1.6. Як вести облік залишків нафтопродуктів в резервуарах митного складу та технічних трубопроводах, які технічно не можуть бути вивантажені через витратомір лічильник?

До питання 1.1,1.6:

Згідно ст.121 Митного кодексу України (далі—Митний кодекс) митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 126 Митного кодексу встановлено, що іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів.

Митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті (частина 1 ст.129 Митного кодексу).

Згідно зі статтею 404 Митного кодексу, відкриття та експлуатація митного складу належить до видів діяльності, контроль за провадженням яких здійснюється органами доходів і зборів.

Статтею 407 Митного кодексу, зокрема, встановлено, що форми, порядок подання та розгляду заяв, порядок надання, зупинення дії, анулювання дозволів на провадження видів діяльності, зазначених у статті 404 Митного кодексу, а також правила провадження зазначених видів діяльності та порядок контролю за їх провадженням затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено Митним кодексом.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2.4 розділу II Положення про склади тимчасового зберігання, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 № № 613, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.08.2012 за № 1307/21619, утримувач складу тимчасового зберігання повинен забезпечити наявність повірених засобів для зважування товарів (з урахуванням специфіки товарів), а на складі тимчасового зберігання, призначеному для зберігання наливних чи насипних товарів, - повірених засобів обліку таких товарів і контролю за ними.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2.2 Порядку надання складським об’єктам статусу «митний склад» та позбавлення такого статусу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2012 № 835, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 1324/21636 (далі - Порядок), утримувач митного складу забезпечує наявність сертифікованого (повіреного) спеціального обладнання для зважування товарів (з урахуванням специфіки товарів)., а на митному складі, призначеному для зберігання газоподібних, наливних чи насипних товарів, — сертифікованих (повірених) засобів обліку таких товарів і контролю за ними.

Також, згідно з підпунктом 4 пункту 2.3 Порядку, утримувач митного складу зобов’язаний вести облік товарів, що розміщуються на цьому митному складі та випускаються з нього, та щоквартально подавати митниці звіт про рух товарів на митному складі за попередній квартал в електронному вигляд.

Таким чином, товари, що зберігаються на митному складі під митним контролем не набувають статусу українських товарів, що підлягають вільному обігу на території України, а є іноземними товарами до моменту поміщення таких товарів в інший митний режим, що допускається Митним кодексом.

При цьому згідно зі ст. 242 Митного кодексу товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Законом України від 23 грудня 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено ряд змін до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), які набувають чинності з 01.07.2019 року, а саме:

Відповідно до підпункту 14.1.212. пункту 14.1. статті 14 Кодексу
реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу».

Відповідно до підпункту 14.1.6. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не
перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої".

Тобто, у разі здійснення Підприємством вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, після митного оформлення зазначеного пального та сплати відповідних митних платежів, у приміщеннях Підприємства на митній території України, то з 01.07.2019 на Підприємство поширюватиметься положення податкового законодавства, що регламентують діяльність акцизних складів.

До питання 1.2:

Відповідно до вимог ст. 230 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку (далі - Порядок).

Підпунктом 4 пункту 1 Порядку визначено, що обіг пального - будь-які операції, що передбачають:

фізичне отримання розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне ( операції з виробництва, придбання, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції);
фізичний відпуск (відвантаження розпорядником акцизного складу пального з переходом права власності чи без переходу права власності на пальне (операції з реалізації, комісії, доручення, відповідального зберігання та інші операції).

Резервуар - це законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки у вигляді стаціонарної споруди або ємності, який призначений для здійснення операції з обігу пального та його зберігання та для якого встановлена залежність його місткості від абсолютної висоти рівня пального в резервуарі, що оформлено у вигляді градуювальної таблиці 9 п.п. 4 п. 2 Постанови № 891).

Реєстр - електронна база даних, яка місить податкову інформацію про наявність у розпорядника акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та рівнемірів , їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів (п. 5 Постанови № 891).

Відповідно до п.п. 1 п. 2 Порядку, витратомір-лічильник - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 Порядку, рівнемір - лічильник рівня пального у резервуарі - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об’єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара.

Пунктом 128.1.1 ст. 128.1 Кодексу передбачена відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах, а саме:

Необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового".

Отже, враховуючи викладене вище, резервуари які розташовані на Підприємстві з 01.07.2019 повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

До питання до 1.3:

Суб’єкт господарювання розробляє технологічну схему встановлення засобів вимірювання, розраховує та підбирає перелік засобів вимірювання витратомірів-лічильників обсягу виробленого та реалізованого пального та рівнемірів - лічильників рівня пального, виходячи з об’ємів зберігання пального,
діаметрів трубопроводів, пунктів наливу та інших технологічних аспектів у сфері обігу палива та забезпечить повноту обліку обігу пального.

До питання 1.4,1.5:

Відповідно до п. 8 Порядку витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на резервуарах повинні відповідати вимогам законодавства та пройти повірку та/або оцінку відповідності.

Зокрема, таку повірку здійснює Науковий метрологічний центр -Національний науковий центр "Інститут метрології".
Метрологічні характеристики рівнемірів і витратомірів під час визначення обсягу обігу та залишку пального повинні відповідати вимогам законодавства.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.