Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.03.2019 р. № 891/6/99-99-15-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування діяльності страховика та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє таке.

Засади державної підтримки експортної діяльності шляхом страхування, перестрахування, гарантування, часткової компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами регулюються Законом України від 20 грудня 2016 року № 1792 «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» (далі - Закон).

Статтею 9 Закону визначено, що Експортно-кредитне агентство (далі - ЕКА) має особливий статус і його діяльність щодо страхування, перестрахування та надання гарантій не потребує ліцензування. Для здійснення інших видів господарської діяльності ЕКА отримує необхідні дозволи та ліцензії у випадках та порядку, передбачених законами України. На діяльність ЕКА не поширюються положення законів України «Про страхування», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про управління об’єктами державної власності» (щодо обов’язкової виплати дивідендів).

Бухгалтерський облік та складання фінансової звітності ЕКА здійснюються відповідно до законодавства України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Кодексу.

Так, п. 141.1 ст. 141 Кодексу встановлено особливості оподаткування страховика.

Страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною п. 136.1 ст. 136 Кодексу, та податок на дохід за ставкою, визначеною пп. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу.

Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною пп. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.

Об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування.

При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп. 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, не включаються (п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до підпунктів 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування страховика:
збільшується:

• на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах);
• на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

зменшується:

на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 467 (зі змінами) (далі - декларація) передбачає виділення в окрему категорію страховиків, яка відображається у полі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини декларації та заповнюється платниками, які здійснювали відповідну діяльність щодо страхування.

У рядках 07 - 08 декларації відображаються дохід страховика за договорами страхування, співстрахування і перестрахування, та розрахунок податку на дохід за договорами страхування.

У р. 02 декларації зазначається фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У р. 05 декларації відображається підсумковий показник р. 05 таблиці 1 Додатка ПЗ, та заповнюється платниками, прибуток яких повністю або частково звільнений від оподаткування відповідно до положень Кодексу.

Таким чином, платники податку, для яких положеннями Кодексу не передбачено звільнення від оподаткування прибутку підприємств, додаток ПЗ до декларації не складають та, відповідно, не заповнюють р. 05 ПЗ декларації.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Мінфіном, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ).

Крім того, оскільки Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову і бюджетну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375), з питання визначення та відображення у фінансовій звітності підприємства фінансового результату до оподаткування, а також сум коштів, що були отримані як фінансування заходів із створення та організації функціонування експортно-кредитного агентства в Україні відповідно до Паспорту бюджетної програми на 2019 рік, доходів у вигляді відсотків з банківських депозитів, доцільно звертатись до Мінфіну.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.