Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2019 р. № 912/ІПК/26-15-14-06-04-31

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо застосування вимог Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні експортної операції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у межах компетенції повідомляє.

Правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків (у тому числі, в частині постановки на контроль та зняття з контролю експортно-імпортних операцій) до 07.02.2019 регулювались Законом України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185), Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 (далі - Інструкція № 136).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 185, виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг.

Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Порушення резидентами законодавчо встановленого строку розрахунків тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 4 Закону № 185.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 136 банк знімає експортну операцію резидента з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Поточними торговельними операціями в іноземній валюті відповідно до п. 10 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року №281 (що діяла до 07.02.2019), є розрахунки за експорт та імпорт товару без відстрочення платежу або з відстроченням, що відповідно до договору не перевищує строки, установлені законодавством України для здійснення таких розрахунків.

При цьому звертаємо увагу, що 07.02.2019 введено в дію Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІІ (далі - Закон №2473). Відповідно до п. 16. 2 статті 16 Закону, втрачають чинність з дня введення його в дію деякі законодавчі акти, у тому числі Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2473, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджене постановою Правління Національного банку України (далі - Національний банк) від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення № 5) та становлять 365 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку від 02.01.2019 №7
затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція № 7).

Таким чином, правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків з 07.02.2019 регулюються Законом №2473, Інструкцією № 7 та Положенням № 5.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 розділу III Інструкції № 7, Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.

Виходячи з вищевикладеного, розрахунки за договором уступки вимоги між кредитором-резидентом та новим кредитором - нерезидентом в рамках договору уступки вимоги не може вважатися надходженням валютної виручки за експортним договором поставки.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.