Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У РIВНЕНСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.03.2019 р. № 907/ФОП/17-00-13-02-04

Головне управління ДФС у Рівненській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питань нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), враховуючи фактично викладені обставини та в межах компетенції повідомляє наступне.

Згідно зі ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076 « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ( далі - Закон № 5076) адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.

Пунктом 3 ст.4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Інформація про обрані адвокатом організаційні форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України відповідно до ст. 17 Закону № 5076.

Адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту ( ст.1 Закону № 5076).
Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст.13 Закону № 5076).

Згідно з нормами п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Установи та організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР « Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст.7 Закону №2464).

Враховуючи викладене вище, платник єдиного внеску, визначений п.5 частини першої ст.4 Закону №    2464, перебуваючи на обліку в контролюючому органі, зобов'язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.