Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.03.2019 р. № 936/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцій з продажу частини власної земельної ділянки, яка використовувалась в господарській діяльності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст.14 Кодексу основні засоби -матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000   гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, в цілях оподаткування податком на прибуток земельні ділянки не належать до основних засобів.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, операції з продажу земельної ділянки відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та різниці за такими операціями для коригування фінансового результату до оподаткування не виникають.

Правові засади оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до п.п. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого п.п. 197.1.13 п. 197.1 ст. 197 Кодексу).

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291 (зареєстровано в Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 893/4186), зі змінами та доповненнями, для обліку наявності земельних ділянок призначено рахунок 101 «Земельні ділянки»; для обліку будівель, споруд, їх структурних компонентів — рахунок 103 «Будівлі і споруди», за дебетом яких відображаються зарахування вказаних активів на баланс підприємства за первісною вартістю; за кредитом - їх вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі, ліквідації або невідповідності критеріям визнання активом, сума уцінки основних засобів тощо.

Отже, якщо при визнанні земельної ділянки активом (при зарахуванні земельної ділянки на баланс), така земельна ділянка була визнана окремим об’єктом основних засобів та обліковувалась на окремому рахунку за первісною вартістю, що підтверджується регістрами аналітичного обліку основних засобів, операція з продажу такої земельної ділянки звільняється від оподаткування ПДВ.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.