Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.03.2019 р. № 937/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо віднесення сум коштів, сплачених у межах договору поруки, до витрат, пов’язаних з управлінням майном за договором управління та, керуючись ст. 52 Податкового | кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (п. 1 ст. 1030 ЦКУ).

Статтею 1032 ЦКУ визначено, що установником управління є власник майна.

Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління (ст. 1033 ЦКУ).

При цьому майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік (п. 3 ст. 1030 ЦКУ).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).    

Положення Кодексу не містять особливостей окремого обліку операцій за договорами управління майном. Прибуток, отриманий за договором управління, враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування кожного з учасників договору управління згідно з правилами бухгалтерського обліку.   

Також положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на витрати, що виникають за операціями за договором поруки. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.    

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та і складання фінансової звітності, (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 р. № 1996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання віднесення сум коштів, сплачених у межах договору поруки, до витрат, пов’язаних з управлінням майном за договором управління, доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.