Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.03.2019 р. № 970/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи (один із видів його діяльності - КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна») та як суб’єкт приватної власності використовує земельну ділянку комунальної власності на умовах укладеного з органом місцевого самоврядування договору тимчасового користування землею (далі - Договір).

Товариство, посилаючись на п.п. 4 п. 297.1 ст.297 Кодексу, запитує про наявність обов’язку зі справляння земельного податку за ділянку, отриману Товариством на умовах Договору, однією із умов якого яких є внесення орендної плати за землю у «вигляді» (розмірі) земельного податку.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної' або комунальної власності; та орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове (тимчасове) користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оскільки Товариство здійснює тимчасове платне користування (оренда), то передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу звільнення від сплати земельного податку, не поширюється на орендовані (надані у тимчасове користування) земельні ділянки державної або комунальної власності.

Водночас Товариству доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування - власника земельної ділянки щодо приведення чинного Договору до вимог типової, форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).