Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2019 р. № 987/ІПК/15-32-12-04-17

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло запит Товариства щодо туристичного збору, керуючись ст.52 Податкового кодексу України, в межах компетенції, повідомляє.

Товариство поінформувало, що надає послуги з тимчасового розміщення у готелях м. Одеси та Одеської області.

Товариство, посилаючись на Рішення Одеської міської ради від 30.01.2019 р. №4192-VII «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 №2788-VI «Про встановлення туристичного збору» та наказу Державної туристичної адміністрації України від 16.3.2004 №19 «Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг» (зі змінами та доповненнями) запитує:

1) що слід розуміти під добою тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) - добу проживання у готелі чи календарну добу;

2) що слід розуміти під загальною кількістю діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у разі раннього (пізнього виїзду) заїзду до готелю;

3) чи потрібно справляти туристичний збір (далі - Збір) у разі раннього заїзду та пізнього виїзду, як окремі доби тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), чи можливо у такому разі застосовувати коефіцієнт 0,5 (як за неповні готельні доби проживання).

Базою справляння збору відповідно до п.п.268.4.1 п. 268.4 ст.268 Кодексу є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Визначення поняття «доба» для туристичної сфери відсутнє у міжнародному та національному галузевому законодавстві.

Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим в Мін’юсті від 02.04.2004 за № 413/9012 (далі - Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території Уіфаїни у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами), та готелями, виконавцями цих послуг.

Так, пунктом 1.3. глави 1 Правил визначено, що розрахункова година - це година, яка встановлена в готелі та у разі настання якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.

Відповідно до пункту 3.8. глави 3 Правил плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової години - 12 год. 00 хв. поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.

Пунктом 3.7. глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, зазвичай, одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача.

Враховуючи викладене вище, відлік доби проживання розпочинається з 12 год. 00 хв. дня прибуття (заїзду) та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
Кодексом не передбачений інший, ніж доба, період проживання для визначення бази оподаткування Збором.

У разі раннього заїзду до місця проживання (до 12 год. 00 хв. дня прибуття) та пізнього виїзду (після 12 год. 00 хв. дня виїзду) для цілей оподаткування Збором до кількості днів проживання додається дві доби (по одній добі за перевищення розрахункової години при заїзді та виїзді з місця проживання).

У відповідності до п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовувалися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.