Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.03.2019 р. № 1048/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув лист________(код ЄДРПОУ_________) від_____№_______(вх.№______від______) щодо окремих питань використання реєстратора розрахункових операцій у разі виходу з ладу електронного носія інформації та зміни реєстраційної адреси, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265).

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті (стаття 2 Закону №265).

Зберігання роздрукованих фіскальних звітних чеків у разі здійснення розрахункових операцій забезпечується суб'єктом господарювання у зручний для нього спосіб.

Правові засади ведення касових операцій у національній валюті визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено правлінням Національного банку України від 29.12.2017 року №148 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення №148).

Підпунктом 18 пункту 3 Положення №148 визначено - оприбуткування готівки, це проведення суб'єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі / книзі обліку доходів і витрат / книзі обліку доходів / фіскальному звітному чеку / розрахунковій квитанції.

Відповідно до пункту 11 Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Відповідно до пункту 39 Положення №148 відокремлені підрозділи установ/підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть.

Враховуючи зазначене, відповідно до вимог пункту 11 Положення №148 суб'єкт господарювання здійснює облік готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків ('Z-звітів") і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО.

Суб'єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та оприбуткували готівку в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів, при цьому не забезпечили щоденний друк на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальних звітних чеків, несуть відповідальність відповідно до статті 16315 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до пункту 10 статті 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідно до статті 2 Закону №265 контрольна стрічка - документ, надрукований або створений в електронній формі РРО, який містить копії надрукованих цим РРО документів, а для документів в електронній формі додатково фіскальні звітні чеки.

Пунктом 2.1 розділу II «Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за №1743/22055 (далі - Вимоги №1057), встановлено, що РРО з контрольною стрічкою в електронній формі (далі - КСЕФ) повинен мати носій КСЕФ, який є функціональною частиною РРО з КСЕФ, яка призначена для зберігання створених цим РРО пакетів даних.

Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну.

Отже, у разі встановлення факту незабезпечення зберігання контрольної стрічки протягом терміну, установленого пунктом 10 Закону №265 - трьох років, до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція за кожну незбережену контрольну стрічку згідно з пунктом 5 статті 17 Закону №265.

Водночас відповідно до статті 26 Закону №265 посадові особи та особи, які здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, за порушення вимог Закону №265 притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності згідно із законом (стаття 1551 КУпАП).

Пунктом 14 статті 3 розділу II Закону №265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування реєстратора розрахункових операцій, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 33 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 №601 (далі - Порядок №601), несправний фіскальний блок реєстратора підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому в новому фіскальному блоку відновлюється інформація із щомісячних звітів реєстратора за останніх три роки.

Несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування (пункт 34 Порядку № 601).

Порядком реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі - Порядок №547), встановлено, що фіскальний блок - невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту,
визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО.

Отже, згідно з вимогами Порядку №601, оскільки фіскальний блок реєстратора - це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою реєстратора, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.

Згідно зі статтею 2 Закону №265 місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО на кожному місці проведення розрахунків.

Відповідно до глави 2 розділу II Порядку №547 реєстрація РРО здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. При цьому для реєстрації РРО суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу, зокрема, копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.

Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО (пункт 15 глави 2 розділу II Порядку №547).

Відповідно до глави 1 розділу II Порядку №547 при реєстрації в контролюючих органах РРО присвоюється фіскальний номер. Під час фіскалізації до фіскальної пам'яті РРО заносяться фіскальний номер РРО та дата внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО. Фіскальний номер РРО зазначається у всіх розрахункових документах, чеках усіх звітів, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Після скасування реєстрації РРО фіскальний номер закривається та надалі не використовується.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.