Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.03.2019 р. № 1051/10/26-15-14-09-01-19-ІПК

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні операцій з приймання готівки для подальшого її переказу та наданні послуг з переказу коштів

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у межах повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 19 ПКУ контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів та інше.

Згідно з п.п. 14.1.172 1 п. 14.1 статті 14 ПКУ індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР з наступними змінами та доповненнями (Далі - Закон №265).

Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Крім того, п.2 ст.9 Закону № 265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім:

• операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
• операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Абзацем 3 ст. 2 Закону № 265 визначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Абзацем 1 ст. 2 Закону № 265 визначено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Отже, фіскалізації підлягає не розрахункова операція, а реєстратор розрахункових операцій через який проводяться розрахункові операції.

Абзацем 25 ст. 2 Закону № 265 визначено, що фіскальний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.

Підприємство не здійснює операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а проводить розрахункові операції в готівковій формі, а саме надає послуги з приймання готівки для подальшого її переказу та переказу коштів з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування.

Отже, вимоги Закону № 265 щодо друкування фіскальних звітів на підприємство не поширюються.

Відповідно абзацу 12 ст. 2 Закону № 265 Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності", а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі реєстратори розрахункових операцій дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Згідно з п.15 Постанови КМУ №1315 «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» (Далі - Положення) для включення моделі до Державного реєстру заявник подає уповноваженій організації:

• - заяву про включення моделі до Державного реєстру;
• - копію сертифіката її відповідності обов'язковим вимогам нормативних документів із зазначенням складових частин;
• - копію зареєстрованих у встановленому порядку технічних умов, яка підлягає обов'язковому обліку;
• - експлуатаційні документи;
• - документ, завірений печаткою заявника, в якому наведено повний перелік зовнішніх портів (каналів) обміну даними з іншими пристроями, призначення цих портів (каналів), повний перелік команд управління (обміну даними) та гарантія заявника про відсутність інших портів (каналів) обміну даними та команд або їх комбінацій;
• - нотаріально засвідчену копію договору, укладеного з виробником моделі на право її поставки (для постачальників);
• -два зразки реєстратора, опломбовані заявником, та допоміжне обладнання, необхідне для проведення перевірки в порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією;
• - носій програмної пам'яті реєстратора.

Згідно з п.16 Положення, після надходження передбачених пунктом 15 цього Положення документів уповноважена організація:

• -опрацьовує у місячний строк подані заявником документи та проводить перевірку моделі на відповідність фіскальним вимогам у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією, і складає висновок;
• - виносить питання щодо включення моделі до Державного реєстру на розгляд технічної комісії;
• - у разі підтвердження відповідності моделі та наданих заявником документів встановленим вимогам подає Державній податковій адміністрації на розгляд проект Державного реєстру або змін до нього разом з висновками уповноваженої організації, протоколом випробувань та висновками технічної комісії.

Отже, моделі РРО внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій відповідають вимогам Закону № 265.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.