X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2019 р. № 1087/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист ... щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені згідно із законодавством України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі, зокрема, заробітної плати за видами виплат, які включають основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною другою ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із Законом № 2464 нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина четверта ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок дня роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону № 2464 бати нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дох д (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Враховуючи наведене, обчислення єдиного внеску за минулі періоди, здійснюється роботодавцем виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), у розмірі 22 відс.

Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435).

Пунктом 3 розділу V Порядку № 435 зазначено, що якщо страхувальником не подавався Звіт за попередній звітний період (періоди), у поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого єдиного внеску застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов'язаний подати Звіт за поточний звітний період та за потреби окремо за попередній період (періоди).

Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається до органу доходів і зборів за формою, що діяла з 01 травня 2015 року.

Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період.

Водночас згідно з п. 15 розд. II Порядку № 435 відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник.

Згідно із спільним листом Міндоходів та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-01-16 та № 36398/05.10 «Про надання роз’яснень щодо єдиного внеску»

Згідно із спільним листом Міндоходів та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-01-16 та № 36398/05.10 «Про надання роз’яснень щодо єдиного внеску» питання заповнення таблиць 5-9 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування знаходиться у правовому полі Пенсійного фонду України.

Отже, з порушених у зверненні питань про подання Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) та заповнення таблиці 6 додатка 4 Звіту ви можете звернутись до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.