Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2019 р. № 1093/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо окремих норм чинного законодавства і повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404), визначає умови й порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до п. 6 ст. 71 Закону № 1404 в разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), визначено окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню.

Особливості виконання рішень про стягнення аліментів визначено в розділі XVI Інструкції.

Так, відповідно до п. 1 розділу XVI Інструкції виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. З Закону № 1404, за заявою стягувана про примусове виконання рішення.

У заяві про примусове виконання рішення, зокрема, зазначаються відомості про спосіб перерахування стягнутих аліментних сум, реквізити рахунку, відкритого в банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача.

Стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем у письмовій заяві рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження (п. 2 розділу XVI Інструкції).

Згідно з п.п. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Підпунктом «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу встановлено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум
зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок).

Пунктом 1.2 розділу І Порядку встановлено, що Податковий розрахунок -документ, який свідчить, зокрема, про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб.

Тобто Порядок передбачає відображення у податковому розрахунку за формою № 1ДФ всіх доходів, нарахованих на користь фізичної особи, незалежно від способу та порядку їх оподаткування, у тому числі, які виплачуються нерезидентам.

Так, відповідно до п. 3.1 розділу III Порядку у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

При цьому згідно з п. 70.5 ст. 70 Кодексу фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи-платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) використовується при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України.

Отже, фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їм доходи (п.п. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу).

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного в додатку до Порядку, аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін відображаються в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «140».

Таким чином, суми утриманих підприємством аліментів із фактичного заробітку (доходу) працівника на підставі постанови виконавця, які перераховані на рахунок виконавчої служби для подальшої їх виплати стягувану, відображаються в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «140» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.