Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.03.2019 р. № 1096/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (далі - Будинок).

Товариство не надало інформації стосовно суб’єкта, який є власником/балансоутримувачем Будинку та здійснює управління Будинком, у тому числі земельною ділянкою спільної власності, та який може виконувати податкові зобов’язання з Плати, керуючись п.п. 3 п. 286.6 ст. 286 Кодексу.

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, запитує про наявність у нього обов’язку зі справляння Плати за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено.

Оскільки обов’язок із декларування Плати у власників земельних ділянок та/або землекористувачів настає з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу), то у Товариства не виникає обов’язок з декларування Плати за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено.

Водночас звертаємо увагу, що орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, а також враховуючи рішення Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі №5023/3993/12 (5023/90574/11) та від 30.11.2016 (у справі №922/1008/15) може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166,1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Своєю чергою, Верховним Судом України у справі № 6-253цс16 від 13.04.2016 зроблений висновок, що загальний принцип цілісності об’єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований, закріплений у ст. 120 Земельного кодексу України.

Виникнення прав власності на об’єкт нерухомості у юридичної особи призводить до виникнення права на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт, а також обов’язку вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку.

Умови цивільно-правових угод щодо купівлі-продажу об’єкта нерухомості не можуть змінювати виконання обов’язку, встановленого податковим законодавством.

З огляду на викладене, якщо земельна ділянка, сформована у порядку ст. 79 Земельного кодексу України, та на ній розташована будівля, що перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі, то податкові зобов’язання з Плати відповідно до п.п. 3 п. 286.6 ст. 286 Кодексу мають обчислюватися співвласником такої будівлі пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в його користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю у межах, визначених Кодексом (п. 284.1 ст. 284 Кодексу).

Харківською міською радою затверджено ставки плати за землю рішенням від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції рішення від 28.11 2018 № 1284/18.
Порядок сплати податкових зобов’язань з Плати визначено п.287.3 ст. 287 Кодексу.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).