Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.03.2019 р. № 1159/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що має у власності нежитлову будівлю, яка розташована на земельній ділянці комунальної власності м. Києва, щодо якої Товариством не оформлено договір оренди (процедура триває).

Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування та надає вказану нерухомість в оренду (основний вид його діяльності «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»).

Товариство запитує про наявність у нього обов’язку зі справляння Плати за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено.

Оскільки обов’язок із декларування Плати у власників земельних ділянок та/або землекористувачів настає з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу), то у Товариства не виникає обов’язок з декларування Плати за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено.

Суб’єкти господарювання, що обрали спрощену систему оподаткування, застосовуючи норми п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу при обчисленні податкових зобов’язань із земельного податку, повинні керуватися приписами Постанови Колегії суддів палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24.11.2015 №826/14703/13-а у частині того, що спрощена система оподаткування не звільняє суб’єктів господарювання від виконання податкових зобов’язань зі сплати податків, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання платником умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням земельного законодавства.

Водночас звертаємо увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельної ділянки. Зокрема суб’єктів, які, порушуючи ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015, а також від 30.11.2016 зобов’язані компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст.ст. 166, 167 Цивільного кодексу України) у формі не отриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Оскільки Кодексом не передбачено звільнення від сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, у тому числі й суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування, то у разі набуття Товариством права користування земельною ділянкою на умовах договору оренди, на нього пільга, передбачена п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, не поширюється.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).