Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.03.2019 р. № 1187/ІПК/04-36-12-04-21

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства щодо сплати земельного податку повідомляє.

Товариство поінформувало, що з 2012 року має у власності об’єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці, але право користування земельною ділянкою (на умовах оренди) оформлено лише у лютому 2019 року.

Посилаючись на наказ Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю», Товариство просить надати роз’яснення щодо наявності у нього обов’язку зі сплати земельного податку та надання податкової звітності з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно до моменту державної реєстрації права оренди землі за договором оренди земельної ділянки.

Реалізація принципу платного використання земельних ділянок визначеного ст. 206 Земельного кодексу України базується на дотриманні суб’єктами земельних відносин вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України щодо оформлення права власності у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що й формує підстави виникнення податкових зобов’язань з плати за землю.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу-України (далі - Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Підставою для нарахування земельного податку є дані держаного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 ЗКУ право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Водночас для окремих категорій землекористувачів нормами ПКУ були передбачені особливі умови, за яких вони були платниками плати за землю.

Так, відповідно до п. 287.6 ст. 287 ПКУ (в редакції, що діяла до 01.01.2015) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачувався на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Після внесення Законом України від 28.12.2014 № 71 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, змін до окремих статей, а саме: податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку .

Таким чином, Товариство (в редакції ПКУ, що діяла до 01.01.2015) є платником земельного податку та зобов’язано було надавати податкову декларацію з земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Оскільки у Товариства з січня 2015 року до лютого 2019 року відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, то обов’язок з декларування податкових зобов’язань з плати за землю та їх сплати не виникає.

Але слід зазначити, що використання земельної ділянки без оформлення відповідного права є порушенням законодавства. Відповідальність за порушення земельного законодавства передбачена (ст.144 Земельного кодексу).

Водночас звертаємо увагу, що орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, а також враховуючи рішення Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі №5023/3993/12 (5023/90574/11) та від 30.11.2016 (у справі №922/1008/15) може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі не отриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

З моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки Товариство є платником орендної плати земельну ділянку.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).