Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.03.2019 р. № 1189/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства, надіслане листом Головного управління ДФС у м. Києві щодо оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.

Товариство поінформувало, що провадить господарську діяльність з виробництва мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування (20.41 КВЕД) та відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності має у власності об’єкт нерухомого майна «цілісний майновий виробничо-складський комплекс», частину об’єктів якого надає у платне користування.

Товариство запитує про наявність підстав для застосування норм пункту «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу до об’єктів нерухомості як єдиного майнового комплексу.

Пунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком виключено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

При цьому приналежність платників Додатку до промислових підприємств визначається за здійсненням процесу промислового виробництва -процесу перероблення, який використовують для виготовлення нової продукції, оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і, який класифікують у секціях В «Добувна промисловість та розроблення кар’єрів», С «Переробна промисловість», D «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», Е «Водопостачання, каналізація, поводження з відходами» та F «Будівництво».

Таким чином, за умови що Товариство належить до промислових підприємств, (в значенні КВЕД), то не є об’єктами оподаткування Податком ті з Об’єктів, які: класифікуються у класі 1251 «Будівлі промислові» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-200  (далі—Класифікатор) та використовуються Товариством у власному промисловому виробництві.

Відповідно до Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі та невиробничі фонди (ст. 66 Господарського кодексу України).

Разом з тим об’єктами цілісного майнового комплексу є об’єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність, зокрема, структурні підрозділи (цехи, виробництва), які можуть, бути виділені у самостійні об’єкти і зареєстровані як самостійні суб’єкти господарської діяльності (Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440).

Оскільки частина «є» п.п. 266.2.2 п. 266,2 ст. 266 Кодексу передбачає виключення з об’єктів оподаткування Податком саме виробничих цехів, складських приміщень промислових підприємств, то для об’єктів цілісного майнового комплексу, які належать до невиробничих активів не вбачається підстав застосування норм частини «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.

Разом з тим, Кодекс не містить норм щодо виключення з об’єктів оподаткування Податком об’єктів нерухомості, переданих у платне користування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.