Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.11.2019 р. № 1230/6/99-00-04-02-05-15/ІПК

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації [....] (далі — Товариство), стосовно практичного застосування норм податкового законодавства та, в межах компетенції, повідомляє.

У зверненнях Товариство зазначає, що має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу, на якому розташовані декілька резервуарів.

При цьому пальне зберігається у всіх резервуарах, а відпуск пального відбувається лише з одного резервуару.

Тому на складі відбувається регулярне переміщення пального між резервуарами.

Метою таких переміщень є лише зберігання максимально можливої кількості пального в усіх резервуарах та поступове переміщення пального до резервуару, з якого відбувається відпуск.

Крім цього Товариство вказує, що в минулому придбало пальне, яке передало на зберігання (за відповідним договором) на акцизний склад суб’єкта господарювання (далі — зберігач), який є платником акцизного податку.

Зазначене пальне Товариство планує продати третьому суб’єкту господарювання (далі — покупець), який є платником акцизного податку.

Враховуючу викладене, Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Чи повинно Товариство складати (як часто і в які терміни) акцизні накладні на вищевказані переміщення пального між резервуарами в межах одного акцизного складу?

2. Хто повинен скласти акцизну накладну (Товариство чи зберігач) у випадку продажу пального третьому суб’єкту господарювання, платнику акцизного податку та як заповнювати в акцизній накладній поля «Особа, що реалізує пальне» та «Особа — отримувач пального» та поля про їх акцизні склади (пересувні акцизні склади), якщо продаж пального буде здійснюватися шляхом його відпуску безпосередньо з акцизного складу зберігача в транспортний засіб покупця (тобто до пересувного акцизного складу, розпорядником якого буде покупець)?

Питання 1
Пунктом 231.1 ст. 231 Кодексу встановлено обов’язок платника податку при реалізації пального скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Отже переміщення пального між резервуарами у межах одного акцизного складу не є операцією з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, тому у Товариства відсутній обов’язок складати акцизні накладні при здійсненні такого переміщення пального.

Питання 2
Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу (із змінами, які набули чинності з 01.07.2019) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (пп. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (із змінами, які набули чинності з 01.07.2019) реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI Кодексу — будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

— у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

— при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Відповідно до пп. 14.1.224 1. п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядником акцизного складу пересувного є суб’єкт господарювання — платник акцизного податку, який є власником пального.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального.

Отже, при передачі пального Товариства на зберігання, тобто при здійсненні операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) зберігання пального саме особа, що здійснює таку операцію, а саме розпорядник акцизного складу/акцизного складу пересувного, зобов’язана складати акцизні накладні на вказані операції, в яких (зберігач) зазначається як отримувач пального.

Так, у випадку описаному Товариством у своєму зверненні при здійсненні продажу Товариством (Поклажедавцем) пального третьому суб’єкту господарювання, яке було передане на зберігання (за відповідним договором) на акцизний склад суб’єкта господарювання (Зберігача), який є платником акцизного податку, то при здійсненні Зберігачем операцій з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального поклажодавцю або будь-яким іншим особам за дорученням поклажодавця, Зберігач зобов’язаний складати акцизні накладні на вказані операції, в яких отримувачем зазначається саме особа, яка отримує таке пальне (при реалізації пального до акцизного складу пересувного отримувачем зазначається власник пального, який є розпорядником такого акцизного складу пересувного).

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій з наведенням детального опису суті таких операцій, відповідно надати ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається за можливе.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.