Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2020 р. № 636/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операції з виплат роялті у грошовій формі, внесення змін (уточнень) до показників з ПДВ, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, а також можливості повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ бо'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу VПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Підпунктом 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.

 Враховуючи викладене, операції з виплат роялті у грошовій формі не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

Щодо внесення змін (уточнень) до показників з ПДВ (у тому числі сум податкових зобов'язань з ПДВ), задекларованих у раніше поданій податковій декларації з ПДВ, повідомляємо, що платник податку відповідно до статті 50 розділу ІІ ПКУ здійснює коригування таких показників, шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації з ПДВ за формою чинного на час подання такого уточнюючого розрахунку.

Щодо можливості повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань повідомляємо,що порядок такого повернення встановлено статтею 43 розділу ІІ ПКУ.

Зокрема, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про  повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:  

 — на поточний рахунок платника податків в установі банку;

— та погашенні грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких, покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

— повернення у готівковії формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка і банку.

Разом з цим згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Крім того, при визначенні порядку оподаткування платники податку повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку — превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).