Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.12.2021 р. № 4839/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Комунального некомерційного підприємства «_____» щодо оподаткування неприбуткових організацій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє. 

Згідно із запитом комунального некомерційного підприємства, що є закладом охорони здоров’я, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), у зв’язку із змінами до Класифікатора професій було скасовано посади лікар-терапевт дільничний та лікар-педіатр дільничний. Частина працівників втратила право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю три календарних дні за безперервний дільничний стаж згідно із Основами законодавства України про охорону здоров’я  від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами та доповненнями).

Питання запиту таке:

Чи може комунальне некомерційне підприємство передбачити в колективному договорі додаткову оплачувану відпустку для усунення соціальної нерівності працівників, не передбачену Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 504/96-ВР), без втрати статусу неприбуткової організації?

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Тож, обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства, що є закладом охорони здоров’я, у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Щодо додаткових відпусток працівникам зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання регулювання відносин, пов'язаних з наданням відпусток працівникам не належать до компетенції ДПС.

Водночас повідомляємо, що державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом № 504/96-ВР, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України (ст. 1 Закону № 504/96-ВР).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 504/96-ВР до видів  щорічних відпусток віднесено, зокрема,  інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Отже, оплата додаткових відпусток, пов’язаних з оплатою праці працівників комунального некомерційного підприємства, що є закладом охорони здоров’я у статусі неприбуткової організації, не є підставою для виключення такого підприємства з Реєстру за умови, що такі відпустки надаються та оплачуються у законодавчо встановленому порядку.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених            пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.