X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.12.2021 р. № 4841/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення (далі – ТОВ) щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми ПДВ, по яких не отримані податкові накладні від постачальників та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ на відкритих торгах у 2018 році придбало об’єкт нерухомості/основні засоби у ПАТ «АКБ «» (далі – продавець), який на момент укладення угоди знаходився у процесі ліквідації юридичної особи (з продавцем об’єкту нерухомості здійснено повний розрахунок). Об’єкт нерухомості було придбано з ПДВ, суму якого було вказано і в договорі купівлі-продажу, і в акті приймання-передачі нерухомого майна, але продавець за період з 2018 до моменту ліквідації як юридичної особи так і не зареєстрував податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних. На момент ліквідації продавця як юридичної особи та анулювання його реєстрації платником ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу, кінцевий граничний термін для включення податкової накладної до складу податкового кредиту, встановлений п. 198.6 ст. 198 Кодексу у кількості 1095 календарних днів, ще не настав.

У платника виникли питання:

1. Чи має право ТОВ при неотриманні від продавця податкової накладної за придбаним об’єктом нерухомості/основними засобами, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені податковим законодавством, суму ПДВ, яка відображається за дебетом субрахунку 644 «Податковий кредит непідтверджений», відобразити у складі операційних витрат за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» у кореспонденції з кредитом субрахунку 644 «Податковий кредит непідтверджений»?

2. У який саме строк ТОВ має право віднести до складу інших операційних витрат суму ПДВ за неотриманими податковими накладними:

в момент реєстрації припинення продавця як юридичної особи та скасування його реєстрації платником ПДВ, за умови, що таке припинення сталося раніше сплину кінцевого строку 1095 днів?

або після сплину кінцевого граничного строку, встановленого п. 198.6
ст. 198 Кодексу для реєстрації податкової накладної у кількості 1095 днів?

3. Чи передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми ПДВ, по яких не отримані податкові накладні від постачальників?

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суми ПДВ, по яких не отримані податкові накладні.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування на підставі первинних документів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (далі – Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, зокрема: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).