Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.05.2025 р. № 2494/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодексу), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, фізична особа – громадянин України виїхав
з України в 2022 році та після 15.01.2023 не відвідував Україну, оскільки постійно мешкає у Франції.

З початку постійного проживання у Франції платник податків має з цією країною тісні особисті зв’язки, оскільки разом з платником податків проживають члени родини – дружина та діти. Діти відвідують місцеві навчальні заклади. Батьки платника  податків також не мешкають в Україні.

Платник податків та його родина зняті з реєстрації за місцем проживання в Україні у зв’язку з вибуттям на постійне проживання у Французькій Республіці, а також взяттям на консульський облік у дипломатичній установі України у Французькій Республіці.

На сьогоднішній день платник податків спільно з батьками на праві часткової власності в Україні володіє квартирою. Належна частка платника податків в спільному майні складає 25 відсотків. В Україні платник податків
не є самозайнятою особою та не зареєстрований як фізична особа – підприємець.

Також платнику податків належить частка в резиденті – товаристві з обмеженою відповідальністю.

Відсутність в Україні центру життєвих інтересів підтверджується і завершеною на поточну дату процедурою отримання платником податків та його членами родини у Французькій Республіці права на постійне місце проживання.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію
з питання:

1. Чи являється платник податків станом на 31.12.2023 та дату подання звернення резидентом України у розумінні п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. У разі, якщо платник податків у відповідності до положень п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є нерезидентом України, чи зберігається обов’язок подання до податкового органу України річної декларації про майновий стан і доходи
 за 2023 та 2024 роки?

Щодо питання першого

Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами Кодексу.

Нерезиденти – фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в»
п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття «резидент» встановлено п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання
(ст. 29 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання – це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об’єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа  вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Крім того, абзацом сьомим п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передбачено, що достатньою підставою для визначення особи резидентом
є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Враховуючи викладене, якщо Вами як фізичною особою – громадянином України не забезпечується наявність критеріїв, встановлених п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то з метою оподаткування Ви можете вважатися нерезидентом України.

Щодо питання другого

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II Кодексу (п. 179.5 ст. 179 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

При цьому податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.6 ст. 179 Кодексу).

Разом з тим обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував, зокрема:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу.

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу. (п. 179.2 ст. 179 Кодексу).

Таким чином, у разі якщо фізична особа у відповідності до положень
п.п. 14.1.213 п. 14.1. ст. 14 Кодексу є нерезидентом, то такий нерезидент може бути в Україні платником податку на доходи фізичних осіб у випадку отримання доходів з джерел їх походження в Україні.

Тобто, якщо зазначена особа немає доходу з джерела його походження в Україні, то у такої особи не виникає обов’язку щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.