Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2025 р. № 2948/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень  Товариства щодо окремих питань оподаткування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та на загальній системі оподаткування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні Товариство перебувало на спрощеній системі оподаткування 3 групи зі ставкою єдиного податку 5 % доходу. За рішенням контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку Товариству виключено з Реєстру платників єдиного податку (далі - Реєстр) та переведено на загальну систему оподаткування. Товариство з 01.04.2024 отримало статус платника податку на додану вартість (далі – ПДВ) та здійснювало реєстрацію податкових накладних як платник ПДВ.

Рішення контролюючого органу оскаржено Товариством в судовому порядку, за результатом якого скасовано рішення контролюючого органу  про виключення Товариства з Реєстру. Після набрання законної  чинності рішення суду,  контролюючим органом відновлено з 1 квітня 2024 року відомості Реєстру платників єдиного податку про реєстрацію Товариства платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %.

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.Чи повинно Товариство декларувати та сплачувати єдиний податок за період з 1 квітня 2024 року? Оскільки підприємство прострочило сплату єдиного податку не зі своєї вини, яким чином Товариству декларувати суми єдиного податку, що підлягають до сплати та чи несе відповідальність Товариство за несвоєчасну сплату єдиного податку у цьому випадку? За якою формою декларації Товариство повинно відзвітувати за минулий рік? Чи повинно воно нарахувати та сплатити за минулий рік єдиний податок в розмірі 5 відсотків (ставка, яка діяла в 2024 році) чи 5 відсотків єдиного податку та 1 відсоток військового збору (ставка, яка діє на поточний час)?

2.Який статус мають податкові накладні, які були виписані Товариством, як платником ПДВ та чи враховується податковий кредит за податковими накладними, наданими підприємством?

3.Чим має право Товариство вимагати від контролюючого органу сплачені до державного бюджету суми податку на прибуток підприємств та ПДВ за період знаходження на загальній системі оподаткування та яким чином можна отримати вказані відшкодування?

 

  Щодо першого питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до підпунктів 16.1.2 – 16.1.3  статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 36 розділу І Кодексу визначено, що податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором, та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно статтею 38 розділу І Кодексу виконанням податкового обов’язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами. (абзац перший пункту 44.1 статті 44 Кодексу).

Згідно з абзацом першим пункту 49.2 статті 49 Кодексу, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 47.1 статті 47 Кодексу відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, зокрема, юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідно до пункту 109.2 статті 109 Кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексу та іншими законами України.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено пунктом 120.1 ст. 120 Кодексу, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексу, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідальність за порушення правил  сплати (перерахування) грошового зобов’язання визначено статтею 124 Кодексу.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (пункт 124.1 статті 124 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу.

Абзацом 5 пункту 296.1 статті 296 Кодексу визначено, що юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного                               пунктом  202.1 статті  202 Кодексу) (абзац другий пункту  294.1 ст. 294 Кодексу).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Кодексу (пункт 296.7 статті 296 Кодексу).

Відповідно до пункту 296.9 статті 296 Кодексу форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 цієї статті, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Кодексу.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку (далі – Реєстр) за рішенням контролюючого органу (пункт 299.10 статті 299 Кодексу)

Виключення з Реєстру передбачає перехід юридичної особи на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Якщо платник податків – юридична особа вважає, що рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку є неправомірним, він може оскаржити таке рішення як в адміністративному, так і в судовому порядку відповідно до статті  56 Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

У разі прийняття судом рішення на користь платника податків – юридичної особи, за яким скасовано анулювання реєстрації платника єдиного податку, контролюючим органом самостійно вносяться зміни до Реєстру, зокрема, анулюється дата виключення юридичної особи з Реєстру.

Тобто, така особа вважається платником єдиного податку, у тому числі протягом періоду адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до норм Кодексу, Товариство  зобов’язане за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Оновлена форма податкової декларацію платника єдиного податку (юридичні особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57 (далі – Наказ № 57). Декларацію використовують за звітні  (податкові) періоди з 2025 року ( пункт 2 Наказу № 57).

Враховуючи той факт, що на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, по Товариству відновлено відомості реєстру платників єдиного податку про реєстрацію платником єдиного податку третьої групи з 01 квітня 2024 року, Товариству податкову звітність з єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за минулі періоди (півріччя 2024 року, три квартали 2024 року та 2024 рік) потрібно подавати за формою чинною на момент подання звітності без визначення податкових зобов’язань по військовому збору.

 

Щодо другого питання.

Відповідно до пункту  201. 8 статті 201 Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Кодексу.

Відповідно до підпункту «в» пункту 184.1 статті 184 Кодексу реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Так, за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство зареєстроване платником ПДВ 01.04.2024 на підставі поданої Товариством реєстраційної заяви (форма 1-ПДВ).

Протягом періоду з 01.04.2024 (дати реєстрації платником ПДВ) до дати анулювання такої реєстрації виходячи з положень розділу V Кодексу Товариство виконувало обов’язки платника ПДВ, а саме: на обсяги постачання
товарів / послуг нараховувало ПДВ, складало та реєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні, вело податковий облік, подавало податкові декларації з ПДВ та сплачувало ПДВ до державного бюджету. Відповідно за час перебування у статусі платника ПДВ (до дати анулювання реєстрації платником ПДВ), Товариство має дотримуватись правил, встановлених Кодексом для платників ПДВ.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець                      товарів / послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких     товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 Кодексу).

Відповідно до вищезазначеного податкові накладні, які були складені та зареєстровані в ЄРПН Товариством як платником ПДВ відповідно до вимог        статті 201 Кодексу, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

 

Щодо третього питання.

Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів / послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з                                      розділом V Кодексу (пункт 201.14 статті 201 Кодексу).

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу                          (пункт 201.15 статті 201 Кодексу).  

Відповідно до пункту  203.1. статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

 Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого           пунктом 203.1 статті 203 Кодексу для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Кодексу).

Разом із цим, суми податкового та/або грошового зобов’язання, які платник зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подаються контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом, вважаються узгодженими (пункт 54.1 статті 54 Кодексу).

Грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню (пункт 56.11 статті 56 Кодексу).

Платники - суб’єкти господарювання, здійснюючи продаж товарів / послуг, зобов’язані утримувати у споживачів таких товарів / послуг ПДВ у складі їх вартості та вносити суму податку до бюджету, а покупці, які придбавають товари та споживають послуги (незалежно від того, чи вони є суб’єктами підприємницької діяльності, чи ні), здійснюють компенсацію вартості таких товарів / послуг продавцям за цінами разом з ПДВ.

Таким чином, виходячи з норм Кодексу, платник податку, зареєстрований відповідно до вимог розділу V Кодексу, включає ПДВ до складу вартості
товарів / послуг та сплачує його до бюджету, а покупець / споживач компенсує вартість таких товарів / послуг продавцю за цінами (з урахуванням податку) в момент їх придбання / споживання та незалежно від категорії
покупців / споживачів. При цьому покупець / споживач при
придбанні / споживанні товарів / послуг самостійно не обраховує ПДВ та не сплачує його до бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами чинного законодавства, до внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (інформація щодо відновлення реєстрації платником єдиного податку згідно рішення суду від 26.03.2025) та реєстру платників ПДВ (інформація щодо анулювання реєстрації платником ПДВ згідно рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ 14.04.2025), Товариство як платник ПДВ, за умови наявності показників для декларування та здійснення операцій з постачання товарів / послуг, було зобов’язане виконувати обов’язки платника ПДВ, а саме: обчислювати, декларувати та сплачувати ПДВ в порядку та строки визначені Кодексом.

Отже, Товариство не має права на повернення з бюджету сум ПДВ,  сплачених за період знаходження на загальній системі оподаткування, зокрема, перебування у статусі платника ПДВ.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).