Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.06.2025 р. № 3342/ІПК/16-31-07-05-11

Індивідуальна податкова консультація

 

Головне управління ДПС у Полтавській області за результатами розгляду звернення Підприємця про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України                              (далі – Кодекс) повідомляє наступне.

У своєму зверненні Підприємець повідомив що перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група за ставкою 20%). Здійснює продаж товарів медичного призначення з післяоплатою та відправкою їх клієнтам логістичною компанією «Нова пошта». Післяоплата за продані товари зараховується на платіжний рахунок небанківської фінансової установи NovaPay. Надалі кошти з даного рахунку Підприємець бажає перераховувати постачальникам за товари.

З наведеної практичної ситуації просить роз’яснити:

1) Чи потрібно постачальникам товарів фіскалізувати оплати, отримані від Підприємця з платіжного рахунку NovaPay (небанківська фінансова установа) на реквізити IBAN рахунків постачальників, відкритих в банківських фінансових установах ?

2) Чи потрібно Підприємцю фіскалізувати оплати отримані від покупців з небанківських фінансових установ та ПТКС, які не належать установам банку, якщо Підприємець видає рахунки на оплату з вказанням реквізитів свого IBAN рахунку, відкритого в банківській установі ? Якщо так, то яким чином Підприємець має визначити з якої установи (банківської/небанківської) надійшли кошти та чим керуватися у такому випадку ?

 

 

 

Щодо питання 1.

 

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація, це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Кодексу посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Також, слід зазначити, що згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Поряд з цим, у своєму зверненні Підприємець просить надати консультацію щодо правових засад застосування РРО та/або ПРРО на питання, які запитуються в інтересах третіх осіб.

Таким чином, Підприємець задає питання в інтересах інших суб’єктів господарювання – постачальників (в контексті звернення), що не відповідає вимогам пункту 52.2 статті 52 Кодексу.

 

Щодо питання 2.

           

Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене пунктом 2 статті 9
Закону № 265 право не застосовувати РРО/ПРРО при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Водночас зазначене право втрачається у випадку приймання оплати за товар (роботи, послуги) у спосіб, відмінний від зазначеного в пункті 2 статті 9
Закону № 265.

Таким чином, у разі надання Підприємцем споживачу для оплати за товар реквізитів свого поточного рахунку в форматі IBAN Registry:2009, NEQ,
ДСТУ-Н 7167:2010, і самостійного здійснення оплати таким споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку), то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковими, оскільки оплата товарів буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 2 повідомляємо, що в наведених у зверненні обставинах Підприємцю слід застосовувати РРО/ПРРО на повну суму покупки, так як прийняття коштів, зокрема через ПТКС, їх обробка та виконання платіжної інструкції небанківською фінансовою установою не може бути віднесено до банківських операцій у розумінні
Закону № 265. 

При цьому використаний споживачем спосіб оплати встановлюється на підставі виписок про рух коштів на рахунках Підприємця відповідно їх нумерації за Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, який затверджений постановою Правління Національного банку Україні                                від 11.09.2017 № 89, водночас ідентифікація джерел надходження коштів на такі рахунки належить виключно до компетенції Підприємця.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.