Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.06.2025 р. № 3343/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  Підприємства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з питань оподаткування та виплат дивідендів фізичним особам та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство є платником єдиного податку четвертої групи, як юридична особа за правовою формою – приватне підприємство є емітентом корпоративних прав, що розподіляє частину прибутку між двома власниками (учасниками) – фізичними особами – резидентами України. Власники Підприємства мають право брати участь в розподілі прибутку Підприємства та одержувати дивіденди. Вищим органом Підприємства є Загальні збори власників. До компетенції Загальних зборів, зокрема, належить затвердження річних результатів діяльності Підприємства, порядку розподілу прибутку, порядку виплати частки прибутку.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1.  Які податки, збори та інші платежі зобов’язане сплатити приватне підприємство - платник єдиного податку четвертої групи в день прийняття рішення про виплату дивідендів та/або в день виплати дивідендів фізичними особами – резидентами України?
2. Чи є встановлені Кодексом або іншими нормативно-правовими актами обмеження щодо прийняття рішення приватним підприємством (платником єдиного податку четвертої групи), прийняття рішень та виплати дивідендів декілька разів протягом календарного року?
3. Чи встановлені Кодексом або іншими нормативно-правовими актами обмеження щодо виплати дивідендів на користь учасника кількома платіжками протягом певного періоду?

 

Щодо першого питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.

Дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 297.4 ст. 297 Кодексу визначено, що дивіденди, що виплачуються платниками єдиного податку третьої групи (юридичними особами) та четвертої групи (юридичними особами) власникам корпоративних прав (засновникам таких платників єдиного податку), оподатковуються за правилами, встановленими розділами II і IV Кодексу.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Пасивні доходи для цілей розділу IV Кодексу – це доходи, отримані
у вигляді, зокрема, дивідендів (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.5.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у
п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального
(є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.5.4
п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Згідно з п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у п.п. 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставку податку встановлено у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 цієї статті – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, нарахований суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи по акціях, інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах на користь фізичної особи, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою
9 відсотків та військовим збором за ставкою 5 відсотків.

Щодо другого та третього питань.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом підприємства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди) (пп. «2» частини першої ст.116 Цивільного кодексу України).

Отже, дивіденди – це частина чистого прибутку, яка розподіляється між учасниками (власниками) суб’єкта господарювання відповідно до їх частки у статутному капіталі.

Відповідно до частини другої ст. 57 Господарського Кодексу України  в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.    

Таким чином, порядок виплати дивідендів установлюється у статутних документах підприємства, а рішення про їх виплату оформлюється протоколом загальних зборів учасників (рішення засновника/учасника, якщо учасник один).

На виплату дивідендів направляється чистий прибуток за даними фінансової звітності.

Залежно від положень статуту рішення про виплату дивідендів приймається:

або за підсумками затвердження проміжної фінансової звітності (І квартал, півріччя, 9 місяців),

або за підсумками звітного року.

Отже, строки виплати дивідендів визначаються самим підприємством в установчих документах чи рішенні загальних зборів.

Разом з тим, повідомляємо, що відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 35 1 Кодексу.

Згідно з п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу.

Разом з тим, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок та військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1
ст. 168 Кодексу).

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).